«... І любив Ярослав церковні устави, і книги любив. І зібрав він переписувачів багатьох, і перекладали вони з грецької на слов'янську мову. І написали вони книг безліч. І церкви ставив по містах, поставляючи попів, велячи їм вчити людей ... »Повість временних літ

• 8-й Великий князь кіевскій1016 - 1054

• Попередник: Святополк Володимирович

• Наступник: Ізяслав Ярославович

• Народження: бл. 978

• Смерть: 20 лютого 1054 (1054-02-20)

• Вишгород

• Династія: Рюриковичі

• Батько: Володимир Святославич

• Мати: Рогнеда Рогволодовни

• Дружина: Інгігерда

Ярослав Мудрий

ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ МУДРИЙ (бл. 978 - 1054, Київ) - вів. князь київський. Син Володимира Святославича. Був посаджений батьком на князювання спочатку в Ростов, потім до Новгорода. У 1014 припинив виплату данини в Київ, сподіваючись відокремити свої володіння від Південної Русі. Володимир Святославич почав збір війська, щоб силою змусити сина підкоритися своєї влади, але під час приготувань до походу помер.

Князь Володимир мав 12 синів, яких він відправив правити в різні землі Русі

• Після смерті Володимира Київський престол поспішив зайняти Святополк , усиновлений Володимиром. Були вбиті брати - Борис , Гліб , Святослав.

•   Ярослав - найсильніший з удільних князів - дізнавшись про смерть батька і про злодіяння брата , вирішив помститися. Він зібрав віче. Набрав 40 тисяч російських воїнів одну тисячу варягів і виступив в лайливе полі. Ярослав переміг. Після збройного зіткнення Святополк утік до Польщі. З 1016 по 1019 г між Святополком і Ярославом з перемінним успіхом йшла боротьба за київський престол.

•  У 1018г . польський король разом зі Святополком пішов на Ярослава і розбив його військо. У 1019году Ярослав в битві здолав Святополка і став київським князем

А.Васнецов. Вече

В 1026 РОЦІ БРАТИ ЯРОСЛАВ І МСТИСЛАВ З'ЇХАЛИСЯ, УКЛАЛИ ЩИРИЙ СВІТ, РОЗДІЛИВШИ ДЕРЖАВУ НА ДВОЄ: ЯРОСЛАВ УЗЯВ ЗАХІДНУ ЧАСТИНУ, РАЗОМ З КИЄВОМ, МСТИСЛАВ СХІДНУ. ДНІПРО СЛУЖИВ КОРДОНОМ МІЖ НИМИ. ПІСЛЯ ЦИХ ПОДІЙ РУСЬ ЗАСПОКОЇЛАСЯ.

• У 1037 року вже вкотре на Русь напали печеніги. Битва відбулася під стінами Києва. Ярослав здобув перемогу, розтрощивши одним ударом ворога. З цього часу Русь надовго звільнилася від жорстоких нападів незлагідного сусіда. У Києві розпочався період бурхливого розвитку і храмобудування.

• На честь перемоги були споруджені кам'яні стіни і собор Святої Софії, побудовані кам'яні стіни навколо Києва, зведені Золоті Ворота. Ярослав почав будувати перші монастирі - Святого Георгія і Святої Ірини (1037).

Золоті ворота в Києві

Софійский собор в Києві

Древній Київ

• Одружений на Інгрід, а по православній вірі Ганні - дочки шведського короля Олоф, яка отримала від нього місто Альдейбург, або Стару Ладогу, Коли старшому синові Володимиру Ярославовичу виповнилося 16 років, Ярослав відправив його до Новгорода, давши кермо влади цим князівством.

• Встановлюючи шляхом династичних шлюбів синів і дочок зв'язку з можновладних будинками Європи, Ярослав думав про що не допущені нової братовбивчої брані.

СИНИ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ІзяславВолодимир

ВсеволодСвятослав

Ігор

В’ячеслав

ДИНАСТИЧНІ ШЛЮБИ ДОНЬОК КНЯЗЯ

Доньки Королі Королівства

Єлизаветта Гарольд ІІІ Суворий

Норвежське

Анастасія Андраш І Угорське

Анна Генріх І Французьке

Агата Едварт Вигнанець Англійське

Киево-Печерская лавра

При Ярославі остаточно склалася організація православної церкви в російських землях. Раніше митрополитів до Києва призначав константинопольський патріарх (зазвичай з греків або південних слов'ян). У 1051 р. Ярослав, прагнучи незалежності від візантійської церкви, сам призначив митрополитом Іларіона (росіянина за походженням).

Заслугою Ярослава став початок оформлення письмового законодавства на Русі. 1016 р. з'явився «Статут новгородців» (інша назва «Правда Ярослава»), сини князя склали «Правду Ярославичів» (1072), яку доповнили Володимир Мономах (онук Ярослава) і більш пізні князі. Всі ці закони склали перший давньоруський кодекс - «Руську Правду». Тут зібрані звичаї і судові рішення, що дозволяють нам дізнатися про життя і побут людей того часу.

Створення першого зводу законів «Руська правда»

Суд часів Київської Русі

Помер Ярослав 19 лютого 1054 г у Вишгороді. Поховали його в Києві, в Софійському соборі. Творчими справами він заслужив у літописі ім'я Мудрого. Ярослав любив свій народ, був мужньою людиною. Зваженої, тонкої політикою заспокоїв народи, що населяли нашу Вітчизну, - тим і прославив себе на століття.

Смерть Ярослава

АВТОР ПРЕЗЕНТАЦІЇ СМЕРЕЧИНСЬКИЙ ОЛЕГСТУДЕНТ 32 ГРУПИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ