ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ МІСЬКОІ І РАЯОННОІ РАД НАРОДНИХ

К О М У Н І СТ Н Ч Н О І ПА Р Т 11 УК РА І Н И, ДЕПУТАТІВ КНІВСЬ КОІ ОБЛАСТІ

Гааеrа виходить з 17 квітвв t 937 року * .М 207 {7880) * Субота, 28 грудня 1985 рсжу

ЗА ПОЧИНОМ АВАНГАРДІВЦІВ

На . лІнійку •

rотовнос.тІ СьогоднІ. аналLзуючи

зРОблене в осінній nеріод, механLзаrори радгоспу сПу.хlвський• Ю>ІОСтату-ють, що чимало дорого­

цl.н.Ного часу було уnуще­но. До пюсrанООRи техн!І<и на зимове з6ерLг3ІННя й ремонту hристу.nили з за­nІ.менням. І все ж таки вони мають nраво бути й зсщоволепими, адже на праюrИІЦl Довели, що пов­не !JИХqристЗІНН.Я резервів, прагнення нmдогнати yny. щене, сnільна заінтересо­ваність з ycnlшнol\ry за­ІВf!Ршенні робіт приносять yonl.X. Звичайно,· црацюва­ти довелось ;не nОrКладаю­

чи 'РУК, але своІ зобов'я­заня:я, які вони юяли в іІllідтримку nочину аван­гамівдlв. ус.nішно вико­иали. На лlнІ.йку готов­ностІ nоставлено всю ·rрунтообробну 1 оосівну те.JGН~ку. зерно- та нормо­збцральні агрегати.

Своєчасно зреа,гувавши на критику, яка була ви­словлена на П адресу. інженерна сл.ужба рад­гоопу пе.реду.сім nриступн­ла до створення ремонт·

ноІ .1aн'!rn, в яку ввійшли СJІ!Юсарі П. Т. Микал, В. М. Микал, І. Я. Мар­. че~о. механізатори М. А. Висоцький, А. Ф. ЛИ11ВИ­неихо та В. І. Приходько. КеріІв.ющтво :рад-госпу в свою чергу подбало про створеНІНя належних умов

nраці і nобуту для ре­монтників. Для ІНИХ opra. нlзовано гаряче хЗJ)чуван­ня. майстерня опалюєть­ся. Високим темnам робо· ти С'ГІрияло також дійове соцlалі<етичне змагання, яке 1розто,рнулося nіД де.

візом с Всю техн~ку - на ЛініЙКу ГОТОВНОСТі ДО ДНЯ !ВІДКрИІ'r.Т'я XXVII з'їзду КПРС•. Чіткий nлан ре­монту та неухильне до­

тримання його позбавили І!олектив непотрібноУ нер­вооності та сnішності. Ад· же народна мудРість гла­сить, що посnішати сліД не посnішаючи. Тому пе­редусім м-ехаJНізатори дба­ють про якість ремонту,

про те. Щоб на перший оогля:ц .ніби відремонтова­на техні'Ка не зуnинилась nofl'lм серед поля в розnа­лі робіт. не простоювала через неякісний ремонт. Саме танОІГО .rrрИПЩИІІу до­'11РИМУІОО'ЬС.Я у своІй робо­ті слюсарі В. r. }{оваль, С. П. Дзюба, І. І. Висоць­кий. токар М. І. Лялюш­но. електрозварювальник І. П. Петренко, коваль Д. К. Труба.

Зримішими стали І nроблеми, над якими слід працювати . нолективу в

майбутньому. ПередУСіltі необхІДіНо дбати про на. ле.жні ПО'І'ОЧНі ремонти, бережливо ставитись до техн!Jки. Адже nри дотри­манні цих ВИмог не дове­лось би вWJІравляти на каnіталЬІНий ремонт одра­зу п'ять тра.хторl!в, я.к це сталось цього року. Тому_

з механізаторами, оочина­ючи З ОСіННЬОІГО періОдУ, nочали регулярно прово­

дити заняття ІІІО nіДвИ­щенню ·nрофесійного рів­ня, ІJІРаВИЛЬНОМу і еИОНОМ· ному .використан;ню ТЄХІНі­

ки, вивченню прогресИІВ­

них технологій на ви.ро­щуванні сільськогос.nодар. ських культур .

Водночас для того, щоб кожен усвіідомлював важ­ливість заЦІtань. які нал-е­жить вир!.шувгти : в ста·р­rr01Юму році і в два:над­цятtй n'я.тирі<щі, вtдчУ!ВаВ С'~ nричетнн.м до заталь­нонародних сnрав, в КО­леRТИві nід ~ас занять :велика уваrа приділяєть­ся .вивченню важливих

передз''іздІ:вських доку­ментів. Всі зуtСи.n.л.я спря­мовані сьогодні на те, щоб успішно завершити ремонт наяв.ноІ у госnо­д<ФС1'Ві те:юніки, зустріти весняні польові роботи но­ВОї n'я:rиріЧІКи у всеозбро. ЄННі, ПіДl'ОТУJВаТИСЬ ДО бо­роТьбИ Зр ВИСОКИЙ уро­ЖаЙ в Р\К XXVII з'Узду КПРС.

Д. ПИСАРЕНКО, JJРОмадс;ький вореспов­дент.

КУРС - ТЕХНІЧНИИ ПРОГРЕС

Трактор "ЮМЗ": нова модель

За пІдсумками державних випробувань досліДноУ nартіІ машин у виробничому об'єднанні «Південний машинобудівний завод• у Дніпропетровську поча­лась розробка технології ЩІробництва тракторів но­во! моделі. В неї прагну ли закласти найпрогреснв­ніші науково-технічні вирішення. Порівняно з «ЮМЗ-6К•. яка випускається нині, вона є більш довговічною, nродуктивною, економічною, зручною.

Машина відзначається підвищеним моторесурсом. Значно збіл.ьurуЄ'І'ься строк ІІ роботи без капІталь· ного ремонту. вона стаJІа майже на чверть nотуж­нішою, nерейшовши по суті в розряд енергонаси-чених. ·

Важливі також il маневреність, комфортність. леrJ<ість в уnравлtнні двигуном, ·nричіІІRими 1 навіс. ними механізмами. Поряд з полівшенням експлуа­таЦійних якостей конструктори прагнули врахувати вимоги по ресурсозбереженню. Прибавка nотужнос­тІ не спричинила збільшення nитомоІ витрати паль­ного І мастил.

Кор. РАТАУ.

Як справжнього майстра своєї справи знають у райові едектромереж шофера-електромонтера Миколу Олексійовича Тарана. Не позичати йому і оnе­ратвввостl в роботі. У будь-яку негоду, 1fИ то вдень, чи вночі :аlв готовий виїхати по першому іВИRJІІІ!Ку і швидкО усунути перебій в еиергопостачавиі. Закріплену за вим техвіку водій завжди тримає у хорошому стаиl.

На знімку: бригадир оператввво-ввІзвоІ бригади М. О. ТАРАН.

Иаrородв ЗИІЙШJІ8 rероів

Броварчавив Олек­сандр Тимофійович ЯвІсов, молодший: лей-тенант у відставці, пройшов фронтовими дорогами від Кап1иlи­ськоІ обnастІ до Шв­вічиоІ Нlме'ІЧИИІІ, де й зустрів свІтпий день Перемоги. І не знав кавалер ордева Вlтчиз­ияиоІ вlйии Ir ступе­ни, що в береаві сорок п'ятого його представ­лено до нагороди ор­

деном Червоної Зірки: за взяття його взводом у 1944 році старовии­иоІ ПОJІЬСЬКОІ фортеці під Гданськом. Не знав, бо, пораиевий, потрапив до rocпJ.тa­mo. Нагород• знайшла rероя завдяки чималій пошуковій роботі, яка трвва.пвй час ведеться

працівввками мlеьк­

вІйеьккомату.

Таку • нагороду у П'JІТВІІЦІО ypo1JRCТO

вручено і жителеві

UUевчеВкового ~ОЛі

Івановичу Батеву, ко­

JІІПІПІЬому радистовІ.·

кулемеТІІНКу. 58-ro ок­ремого тавковоrо поа­

ку.

Веrеравlв темо по­здоровВJІВ війСькком З. Я. Рвзвlк, друrий

секретар міськкому

комсомолу П. І. Лип­

ко, І.впd првсутвL

В. ГОНЧАРУК.

Річне завдання

перекрито УсnІшно оnравляється

Із своУІми соціалістичними з·обов: яза.ннями колекти·в !МОЛОКОЗаВОДу.

На 174 тисячі нарбо­ванців ту~ nерещ>иrо річ­не завдаНІН'я з випуску то.

варної продукції. на 176 rrиаяч - з обся-гу П реа­лізаціІ. На 87 тонн біль­ше заІВДання роІКу вироб­лено цільномолочної rwo­дyaщi.L

'Першіст.ь у соцІалістич. ному з-маганнІ вибороли :робітниця Н. Боброва, бригадНІР <:.тосарlв П. Нур:тов, слюсар В. Голен.

Фото В. Городнього.

ко та а1паратющя В. Мов­чан .

В .. ДЖУС, економІст молокозаводу.

Більше від зобов'язань З добрИіМ настроєм зу­

стріrчає новоріЧІНе свято колектив Бро:варсЬ1ЮГО Іnдемmахора.цгоспу. Тут достроково, 1 грудня, ви­

І.юнано дЄІржавний план року по валовому вироб· ни.цтву яєць і м'яса та .продажу їх державі. А 10 трудня робітники рапор­ту.вали про успішну реа·­лізацtю · р!чно·го соціалі­стичного зобов'язання. До кінця роиу пон~

mлан буде вироблено 1.::> мільйона urryк яєць та 30 тонн пташиного м'яса.

Соої трудові досятнен~ ня робітники лрИ{:ВЯЧУ­·ють XXVII з'Уз.цу КПРС.

В. ЛЕЩЕНКО, директор Броварського

племnтахорадгоспу.

Сnова дотримаnи На початку завершального року ХІ п'ятирічки

колектив заводу нестандартного комунального об­ладнання, обговорюючи соціалістичні зобов'язання_. дав слово nланові завдання 1985 року з основних nланово-економічних показників винонати до 29 грудня. А коли в місті і районі розгорнулося зма­гання за гідну зустріч чергового партійного фору­му Jtомуністів Нраїни Рад, комунальники взяли nід­вищені зобов'язання - план рону завершити до 23 грудня.

Овоєі обіцянки ІІіРацівнини підqриє·мс:тва дотрима­ли з честю. Понад план ними буде виnущено nро­дукціІ на суму 15 тисяч карбованців, а її надпла­нова реалізація досягне 24 тисяч карбованців. У цих здобутках значна заслуга членів бригади М. Г. Палюха із заготівельної дільниці, бригад ексnериментально-складальної дільниці на чолІ з комуністами Ю. М. Бреусенком. В. С. ЗелІнським. О. М. Кучмою.

М. КОВАЛЕRКО, секретар парrорrанfзацІї.

* Ціпа 3 коп.

НОВОРІ'ІНІ 1

ТРУДОВІ НОАІРУНКІ ПРАЦЮЄ ГІ·Г АНТ

НА ЄНІСЕІ САЯНОГОРСЬК (Крас-

І'оярський край).. Нанnо­тужніша в країні гідро­електростанція кароди­пася на Єнісеї. Держав­на комісія nідnисала тут акт про введення в екс­nлуатацію останніх дев'ятого і десятого ..:.. агрегатів Саяно·Шуwен­ської ГЕС,

Такий подарунон бу­дівельників новому )XJII<y. Здавши одночас но і третій агрегат Майнаь.кого гідровузла, колектив будівельників виконав завдання п'я­тирічки - занlнчи:rи в ОСНОВН()МУ СПОруджен­

НЯ цього .найбільшого гідроенергетичного ком. пле.юсу.

ЗИМОВІ КЛОПОТИ «ВЕСНИ•

ЛЬВІВ. З освоєння ІНО· вої nродукції починають nр~ктнчно кожний робо-чин день працівники Львівського wвенного об'єднання «Весна•.

ЗаІВ~ршивши реко.н­с:ТРУіІ-Щію виробництва в ці nередноворічні дні. колемив пtдприєм­~тва ПОВНІСТЮ .пере­НШОВ на випуск жіно­чого ОДЯГУ МаJІИМИ се­РіЯМИ.

ВисоІІ\им: є ритм JIOH· вейєра швейникіВ. Од­ними з пе.рших у галу­

зі вони завершили ви­'Конання п'ятирічної програми. Намітили до кін;ця року виготовити наДіПланової nродукцІї майже на п'ять мільйо. нів нарбованціІв. РАПО ДОПОМА.ГАЄ

МЕЛИНАМ КІНГІСЕhh (Естонська

РСР). На острові Сааре­маг в Балтійському морі напередодні нового року введено в дію нову цент­ральну лікарню.

У ній можна викону­вати найс.кладніші опе­рації - місцеві хіРУР­ги одержали найсучас­ніше обладнання. Не· мала заслуга як в йо­го nридбанні, так і в достроновій - на ці· лий рік - здачі важ­ливого об'ЄіІсrа в екс-•плуатацію належить місцевому районному ш-ро:промисловому об'·

єднанню. За одинадця­ту n'ятирічку в рес. публІці ,nриблизно вд:воє зросли те..VІпи бу­

дівництва медичних за­кладів на селі. Цього досягнуто завдяки спІ.в­робітництву Р АПО з органами охорони здо­

ров'я. ЕЛЕКТРИЧНИИ

.мІст. КОКЧЕТАВ. Наnередо­

дні нового року 3дано в ексnлуатацію високо­вольтну ЛЕП довжиною сто wІстдесят кІnометрІв.

Поставлений nід про. мислову напругу елеи­

ТІРИЧНИй «Micrr,. Воло­да,рсьне - Водозабір забезпечить дешевою енергІєю магістральнІ водопроводи, машинно­

тракторні майстерні, тварНІнющькt ферми та іНШІ СіЛЬСІ>RОГОСПОДар­СЬКі об'єкти.

(ТАРС--РАТАУ).

2 ctop. * 28 груднst 1985 року сН О IS ~ lf\ n аТ Я»

............................ ••••••••• -·· • • •• JII[ • • •

.... ..... • • • • ...... • • ; .. ~ • • • • • • •••• • 8 8 ~8Іr •••~ • • • • • ...... ,.. •

З кожним роком у рад­гоаnн надходить все біль­ше тракторів, грунтооб­робної технІки, зернозби­ральних 'Іюм6айн1в та ін· ШИіХ механl:змів. Вони ста­ють досконалішими, про­дУКТИВНішими. Отже КОЖ­НИЙ ДеНЬ Іпр<Х:ТОЮ, ОСоб· ЛИво у fiiІKOBl \ПеріОДИ сільсьаюгосnодарських ро­біт, обертає.ться значним ІНедобором врожаю, зни­женням його ЯІ<остl. ТО1'4У

ВІдчутна nраЩ!3Нкки сlлМ'<Х:пте~l­ки, ,ремон.тники радгос.пlв nосТ1йно дбають :про Іх ІГОТОВ'НіСТЬ ДО робОТИ. У змикій мірІ це залежить !Іlд забез;печеностl маwин­но-11раторних парків зап­частинами. Не сеКрет, що надходять вони у госnо­дарства ще в недостатнІй а:сількості. Тому . вцродо·вж кількох останніх років на.с юже виручають про· МНС.Jrові пlдІприємства, як1 .ВЩ'ОТО'ВЛЯЮТЬ велику кІль­кість запчастин. ·

Насамперед, це колек­тив шmод.v оорошковоІ металурrП. lз загально! ХіЛЬКОСТі ВИГОТО'ВЛеНИХ 'І{ 1985 роцІ · запасних час­тин на СУJМУ 100 тисяч карбова.JЩі:В на nlдпрнєм­<."'І'во цриnадає третина І·х. На 15 тисяч харбоваtЩіВ ЩО:РіЧЮ> ВИІГОТОВЛЯЄ Іх За• вод алюміНієвих буJtІвель­ІНих ·ко.нструІЩій. Велику допомогу надає також ко­

лектив заводу •Торг­маш•. В tитересах сnрави r.m

роЗІМlщуємо замовлення на тих пї.дцриємоствах, де Іх :В.ИТОТОВЛЯТЬ ШВИДКО, ВИСО­,І(ОЯ'ІfІС'Н.О. Зокре.ма на за­водІ nластмас. Нам виг1Д­Нlwе одержати деталІ з nолімерних матеріалів. Яшцо вони не мають. можливостІ виготовити Іх •. то одержують по коопера­

цІХ з інших за:вод1В. Таа<;. мастмасlвцl допомогли;

ГРУДНЕВИЙ ВИПУСН

нам одержати деталі для ЗЄJ)НООЧИСНИХ МаШИН із Во­ронежа. Можливості бага. тьох п1д:пІриєм.ст:в велиІКl, отож ми 1 надалі практи­.ку:ватимемо таку спlв­ІЦJружність. У постановІ 111ро ство­

рення a'rp9Jtpoмy у нашій ,краі'Н1 віДзначається зо­.к,рема, що не пооНІШо бУ­ти ІВ1ДОМЧИХ меж у сПІраВі забезпеченНІЯ сільськогос­лодщрс~кого виробництва

допомога необхlдюІ'.МН машинами, мпасними частинами.

Про ефеК!Тивнlсть оnlІВ­дружності міста і села ІПереконливо свtдчать цьо­горічні •зелені жнива•. Проводилися вони у :вкрай несnриятливих по­годні·х умооах. Але, не­зважаючи на це, з~и високій го.товності кормо­збиральних Іюмnлексlв, заготіВля кор;мlв для гро­мадського твар.ин.ннцmа

лройшла без перебоУв . НинІ у нас дуже нацру~

жений ремонтний nеріод. Але ми вже думаємо і цро іnерапекrивн. Так. не­LЦQДШВНО в місьюкомі пар. тІ У віДбулася нарада із представникамн nромнс­

ЛОІВИх Пі,щПрИЄМІСТВ, де На· ldlчeнo :КонкрЄ'11Н1 nлани :на 1986 рік. Зокрема пе. редбачається зНачно роз­ширити асортимент вироб­ництва запасних частин. Слід сказати, що ЗаІ!О\ЦСЬ­Кl ~.рацlоналl:затори при­стулили до виконання цих

Зобов'ЯІЗань. На· СІКЛади ІРайоб'єд.нан.н.я сС1льrосп­техніКН• вже нмійшлн пер. ші со1'1Ні заnасних ча.стнн в рахунок першого року

ІдІВаНадцяТОЇ ІІІ' ЯТИріЧІІ<И. Це дозволить цродовжува. ти ремонт сlльськогосло­дарськоУ техніКИ швидки­ми ТЄІМ!ПЗМИ.

О. УСИК, 3ас1'1ІРІНК оКЄі)fЮЧОІ'О райсільrос.птехвІкою.

Вклад раціоналіза торів Для змащування мета­

лоформ при виробництві збірного залІзобетону на завадобудівному комбіна­ті використовувалося nо­воротне емульсійне мас­тило, розроблене Всесо­юзним науково-дослLдним інститутом сЖелезобе-тон•. Через наявність кальцієвих солей воно мало високу в'язкість. що бу ло його істотним недо­ліком. Для зниження вмі­сту солі на один кубічний метр мастила вводилося

1 ОО літрів солярового масла.

Раціоналізатори заво-дабудівного комбінату го· ловний технолог Б. Полі­гуwко та застуnник на­

чальника Є. Дельник з метою економіУ дизельно­го nального заnропонува­

ли готувати nоворотну

емульсію на основі нат­рієвих солей, які дозволя­ють знизити в'язкість. Та­ке мастило готується про­

сто, воно економічне. Новий метод nриготу­

вання ему льс1У за рік доз­воляє заощаджувати 83,5 кубічних метра солярово­го масла. економічний ефект снладає 3,8 тисячі карбованців.

С. МИХА:ИЛЕНКО.

АДЕ НАДПЛАНОВА ПРОДУКЦІЯ

19 грудн~ црого року ,нолеІІ<ТИ'В заооду nласт­

мас \ЦQС'11РОНОІВО виконав

п' mщр1чний nлан з внпус­ку товарноУ проду.кцlУ. За час, що залишився, дода·Т­

~ до завдання буде ВИГ0Т018ЛЄНО цродукціІ ще на 1,5 мільйона нарбован­цLв.

УспіХ'У оцрнмо суворе дот,римання теmологічноУ, внробничоУ 1І'а '11РУдовоІ ДИОЦИП.ЛlНИ.

І. АНДРЕЄВ, I'OJIOВRRЙ економіст.

ВАДІІВІІ ПОМІЧВІК ЗАВДАННЯМИ дванадцято! п'я-

тирічки на заводі алюмінієвих будівельних конструкцій nередбачено збільшення виnуску товарної продук· ціІ у 1,5 раза. Щоб усnішно справи­тися із заnланованим, колектив взяв курс на технічне nереозброєння nід­nриємства.

... ПраЦlів!Никн цеху ·гальванозахис­ннх nокриттів - одні з кращих на заводі. Своє річне і n'ятирічне зав­дання вони винонали ще 29 листо­nада ц. р. Понад nлан буде анадова­но 450 тонн алюмінієвих конструк· ЦіЙ. Як же досягнуто високих резуль та­

тів nраці'! На мою думку, nерш за все цьому сприяло використання ос·

1·анніх досягнень науки і техніки. Так. ще у 1984 році було розnочато реконструкцію лінії анодування АЛА-23. Це дозволило значно збіль­шити обсяги виробництва.

Flдe час. Зростають nотреби народ­ного госnодарства в алюмІнієвих ви· робах, тому з січня 1986 року на цій лін1І n.ланується 'nровести ще одну реконструкцію. Будуть введені до­даткові ванни, змінені схеми nраці автооператорів, · а також рекон-струйовано пульт управління -І!rомащtоаnарат.

з начаЛІЬНИ:КОМ цеху Е. Т. Юлдаwе. вим ДИІВимося. як у великих ваннах

алюмінієві нонструкції набувають бронзового кольору.

- 99 процентів своєІ продукціІ здаємо з першого пред'явлення, -не без I'QP~Цocrt rовориrrь Енвер Тур­сунович. - Це більше соціалістич­них зобов'язань.

Сьогодні на зміні комсомольсько­молодіжна бригада Віктора Андру­сенка, яка nрацює з особистим тав­ром •Комсомольська гарантія якос­ті•. Ще у жовтні цей колектив, як і бригади гальваників В. Царьова,

В. Дравця, М. Коліна, завершив n'я­тирічне завдання. Вони - 1н1щатори заводського соціалістичного змагання за г1Дну зустріч XXVII з'УзJ{_У КПРС.

Малярна дільниця цеху. Це його вчорашній день. Bcl onepaцli тут ви­конуються вручну. А у новому nро­еторому приміщенні, що н,еnодалік, вже закІнчується монтаж і наладка двох сучасних автоматичних ліній фаІі)уванНІЛ і лакування. Це - завт­рашній день виробництва. Доnомага­ють своєчасно заnустит.и обладнання у роботу сnеціалісти НімецькоУ Де­мократичної Республіки.

Нещодавно у цеху розпочато мон­таж лінії хромування. На ній теж встановлюється найсучасніШе устат· кування.

Чимало зусиль докладають для то­го, щоб ЯКІНlШ!n:ивидше його заnус1'И'І'Н, майстер О. Бондарчук, старший ме­ханік цеху Г. .Кащеєв, слюсарі-ре­монтники А. Бу лава та І. Рогов· ченко.

Допомагає колективній сnраві І творча думка цехових раціоналізато­рів - ст~ршого технолога цеху І. Тначової, начальника дільниці В. Дзюбенка та бригадира слюсарів­ремон:тиикltВ М. Гущу,н.а.

Чимало добрих змін станеться у цеху гальванооахисних n<ЩРИІГТhв у дванадцятій n'ятирічці. Ось-ось поч­неться велика реконструкція венти­ляціУ, а значить, полlпщать~я умови nраці гальваників. Планується також змонтувати автоматичну лінію ко­льорового аІНОДуtВа.Иня. Це значить, алюмінієві вироби стануть LЦе р~'цо­манітнішими. Упевнено, з кращим настроєм працюватиметься тоді галь­ваникам, адже сучасна техніка буде Ух надійним nомічником.

С. ПОТУРНАК.

АJСТІІіВИу участь у ва. rотоuевв1 устатиу&аІІВJІ новоУ '1'е:пdкн та n вuро­ваджевиІ. беруть rазоеп:ек­трозварJОВаJІІІІННК А. К~е­рІІВий та cmocap В. Єё:· таф'ев, IDd. труДІІТЬСІІ 1 ремОВ'DІСНІІ8Хав1'111011у це. ху завсщу мастмас.

Чнмап:о зус:wп., вапрвк. п:ад, ДОКП8JІН Щ. доса1.ц· ченt робіТІІИКІІ 1 раціона-п:ізатори дп:JІ того, щоб добре працювап:н машвин по plзiUUDO ізмяцІ.йвоУ ~lч:ки та аатомати1JІІ1 приставки цо внrотовп:ев· НІО кут.кІ.в. На зв1мку: А. КУЧЕ­

РЯВИП (зп:ЬJа) oza В. ЄС. ТАФ'ЄS.

Фото. В. Городвьоrо.

С ЬО ГО.ІJ,ИІ дос.яr.ти ви- 8 К'УРС НАУКОВО- ТЕХНІЧННІІ ·ПРОГРЕС нн~rов не були допущенІ до атестаціІ. соких темпІв прирос~

ту обмrlіВ виробництва. значно nолШшихrи ІІКІ.стЬ nродуІЩ.lІ можливо лише: за рахунок використання. Д!ОСЛГНЄИЬ наукоsо-техніч·· lf.iOiГQ npo11pecy. техючиоrо переозброєння і рекон." струкц!І виробництва. Са­ме на це 3ро6лено наго-­лос у ЛІроектl Основних наnря;мtв економіЧКQГО 1. соціаль.н;о.го розвитку

СРСР на 1986-1990 ро. ки і на nеріод до 2000 ро«у.

Ядетьс.я ПІро ~ктур­ну пе:ребудову аиробииц,т· ва, nІ;J;вищеШІЯ тр,удовоІ 1 технологlчноІ дисцкпл1Ии, про посвлевня nерсональ.

ноІ в~nовІдальнос•і за: Д.QРУ'ІЄН.у сп;раву ·

Саме ці питання ~д~ коразово .розгЛJІАЗЛися і обrовоJЖ)Валися у нашо­му ко.леІО'ИіВі на партій­них та nрофоп!.JІко&их збо. рах, а також. n 11ехн1ч~· них нарадах.

Приє.мно ІЮІВl.дОмити,. ЩО ЩІ! у; ЖОВТВ1 ХОJІеКТИВ ремон.по-.механJ.чноrо за­во~ЦУ дострокQВО виконав

п'ml!pi.l чне завдання по ВВІГ«ТООЛешІЮ КОЗЛОВИХ Та

авто·мобільних ІКРан.!в 1 .n.юльок д,ІІЯ 'nроведення

фасадних ро611'. Цього роКу було з,роб-,·

.nено дослідний зра.зок но­вого aвтoмo6l.Jil:IHOrQ Jq)Q-· ~а А!>~С:-6 ца базі МТ()МО:

ШЛІХОМ -ПЕРЕО36РОЄННЯ біля І<а:мАЗ. Він має ic-т<m~t nереваги nеред своі'.ми поnередниками. Таку rехн11Кv давно чека­ють сLЛЬськl буДівельни­ки. З 1986 року маємо rючати серійне внробни­цrmо цього автом001льн.о­го крана.

ЧЮІало ~6леио колек­тивом у ос.в.єнні ремонту гtд~юмоторів, І"іДронасо­

-сІ.в та всіЄІ гіДроаnарату­рИ екска.ваторі'В ЗО-4321, З-5015 А. Будемо незаба­ром виготовляти 1 вІ.ДНов­люва.ти гіДроцилІНдри.

Сьоrо,дн,l·, як нlко.ли, .досягти успіХів неможли­во без тісних зв' .fІІЗКів з науковцями. У ра.м.ках комnлексноУ цільовоr на­уurо.во-технічноІ програми сІнтенсифl:ка.цlя промис. лОІВОt'о виробництва на 1986-1990 рохи• заво. .дом уtКJІадено доrовори з

n'ятьма науково-досліДНи­ми органІ.3ацtя.ми на за­гальну суму 200 тисяч карбованщtв.

Нацрикла;д, інститути КиУІВсьа<нй nолітехнічний

1 елеІWрозва.рювання 1ме. ні Є. Паrrона рОЗробJUІ­JС'11По ,LJ,Jl~ ~:!.<: Tt'!Mf сД.Ое

слідження техноло.гі~ по­роwкоsих матерlалlіВ 1 .роз.робка обладнання діЛ:Я в.І.дінОВЛеНtНя 1 з.міцнення деталей .методом гаЗотер­мlчноrо покриmя•. а іН­ститут • г.tдроорrсільбуд• МLнlс.терсТІВа сільсЬJІ<оrо буДівнІЩГВа СРСР -с Удосконален.н.я техноло­гlІ капіталЬІНоrо ремо.н:ту будl!вельних машин• та І.ншl.

У результаті цього еко. комічний ефекr вІДДачі на один ка.р6ованець витрат очікується одержати біль­ше 7 ІКарбованц1в. А НАЛІЗУЮЧИ СЬОГQІА-

Нl роботу колекти,ву, моЖlІа сказати, що yonlxи нашІ мо·гли бути більш вагомими, як6и не nа>обле­ми, що існують. Наше свузьке мlсще• - віД­сутІНІсть чіткох технологіІ іПри ре;монті еІЮКаааторів, Через це тут неможливо nроцеси мехаЕ!Gувати і аJВТоматизу!Вати. Саме то­му, нащ>икла,д. виnре.

суванн~ осей роб111Ники мусять виконувати Щ>УЧІІУ 3 доnомогою нувалди.

З вини т~хнолоrtв иаи. ту~~ч, 'С'!'ІJЩ)'ІJЛец"Іt в це-

ху ремонту еІ<Скаваторів 1 ааrокранів, не викорис­товується на nовну по­

т~lсть, а ремо·нт рам виконується на піДлозі.

І сьосодні ще замовнн­.кн висловлюють нам npe. тен.зlІ LЦодо якооті nродУ.К. цд. Так, для легкоатле­тичного манежу, яrкий бу­дується у нашому міс'Гі, ІРемоятно-механlчннй виго. товив металоформи. Чи. мало з них бу ли з бра. ком. Сталося це через · безвlдІювЩальніс:ть май­стра О. КушнІра та на­чальннка цеху В. Ів:ко, Ю<Нй вчасно не nроконт­ролював виконання цього

замовлення. Наказо·м no заводу оони покарані в

адмlн~С'11ративному nоряд-"У і матеріально. · На жаль, цей випадок

не поодинокий, через брак у 1985 роцІ було втраче. НО бЛИЗЬ'КО 60 JUО,ДИНО­ДRШ. На мою дУМRу, nідви­

щиrrи персональну вlдПо­

відалЬІНість цр~иків за доручену спраJІу допома­

гає атестація та раціона­лізація ро(Ючих мІсць, На "ЦІ).Q.Юо"У пJ.l!дP~f:MC'X91

мна nроведена у 1984-1985 роках. Було виявле. но 44 робочі мlс:ця, sи<l не в!Д/rЮвідали нормати­вам науковаУ організаціІ праці, замшено 14 оди­ниць обладІНа.ННя, 15 міоць - ліквІдовано. Все це дозволило умовно ви­

вІльнити ОДИНа.АЦЯТЬ ро­біТНИИіВ.

У сnІшно .npoЙIWUI ;ве... с.тацlю іюкенерно-техві•1 працLвникн, 6риrадЩJВ t ланкові з цеху металокок­С1!РуіКЦій, ДіЛЬНІЩі pe80il· ту машин з rІ.дІроІJІРR:ВОо­дом та енерrомехав!ЧНО'­го вІДЦlлу.

Кра.щt 31fання noa:mлm майстер Л. Череn, ланко­вий В. ШевченІКо. ІІрФфко­му завод.v реноме.JІіА(>вано

nрисвоІти Леон!д.W J'"pJШO... ровичу ЧЕWЄПУ :mall'.lm: •·майстер другоІ'(J кла.су• .. А от начальнив:в ст,ру.к:..

турних підрозділІв В. Ку­ЧИ'НсЬ'Кий та В. Шанченко' не виявЛІЯють JJа.пежноr внмо·глн.вості д-о піДлег­лих. Це з Іх вицк; іНже­не.рно-технl'ЧНІL nра.ШІПІИІ' І. Неоовинu!і.І\ В. Sець,. В. Вороб~ М. М.sщ;..

НОВІ завдання ставить ~ ІЮЛеКІМІІВОм: ре.

м<>нтно-механlчноІ-о заво­ду дван.аДJЦЯта n'ятиrрічка. Обсяг виробнИЦ'11Ва. про· мнс.повоІ продукціІ за цей час збільшиться на 21,4 процента, на 22,9 nроцента nІдвищнтьсR ;nродуюивн.іСrь п;раці. За рахунок цього буде одер. жано весь при·ріст обсягу виробництва. У 2.5 раза nланувмо збільшити ви­nуои товарІв народного

сnожнванн.я.

Сlrрн.ятиме цьому. в nершу чергу, техиlчие пе­реозброєння mдnрнємства. 'l'ad<, - буде встановлено :rрн иайnрост1Ш1 робо'rО­техиічні nрилади, взедено а Дію одну механ1зоаа.нv nоточну лІнію на дtльии· ЦІ ремонту механІзмі~ з rідроnриводом. Маємо МІРОвадити також 11ри ре. су·рсозберігаючі тех·ноло.

rіІ-

з НОВИМИ за.вданШІМН Ж>лекти:в за·ІЮду ycnlwнo оп:равиrrься, ящцо за вті­лення ІХ у життя вtзьме. мося всі разом і якщо вІддача вІД кожного буде максимальною .

В. ПЕРМІНОВ, rоJІОІІВНЙ Jін8евер ре • мовтво-ие:uаІwоrо аа•

IIDAY'·

СТОРІНКА ВІИСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

сНОІJі ЖНТ1.)1»

Здавалося. небо розкололося

навпіл, і ще сильніше запекли не· заживаючі рани втрат, коли на хо-

лодний камінь могили, вчора ще

невіДомого солдата, лягли руни 1 впали сльози його сестер і наре· ченоУ, а морозяну тишу розітнув

крин 40й, братіку Іваночку, ян

же довго, •. аж -44 рони, ти до нас ішов!•. Планали жінки. не соро·

милися сліз ветерани, а він, тепер

уже відомий захисник Вітчизfl'Н-

------ 2 -------: тяжко, бо через добу помер•.

Місцевий житель І. Д. Бардаш разом із сусідом поховали його неподалін вlд кладовища. Після війни сельчани встановили на цій могилі обеліск із червоною зіркою, а на ньому - табличну із напи­сом, що тут похований солдат, який віддав своє життя за Бать­ківщину. 44 рони ім'я його зали­шалося невідомим. І тільки восени

28 rруднR 198Ь року * З стор.

·--------3--------. Кожне слово на траурному мітин­гу лунало. як прокляття війні. яка забрала мільйони молодих життів.

- Скільки безсонних ночей, -говорила схвильовано секретар партійноУ органІзаціІ радгоспу

1 Іван Данилович Петренко. дивив­ся з портрета під чорною стріч·

,,..••••••ІІі•••••••••••••• ною молодо-молодо ...

цього року червоНі слідопити міс­цевоУ школи Ю. Брикун, І. Пота­пенко. В. Батюн. М. Ходачевич. О. Триноз, Т. Соловей та інші де­в'ятикласники на чолі з учитель-

«Жердівсьний• В. Л. Грудtй. -провела по війні nередчасно по· старіла неньна. видивляючись у вікно, прислухаючись до наймен­шого шелесту! Снільки разів вихо­дила вона за село. чекаючи nовер­

нення сина з ратного походу! Та Ваня усе не йшов. І не знали рід­ні, що зовсім недалеко, у Бровар­ському районі прийняв він свою смерть, до кінця залишившись вІр­ним солдатсьному обов'язку. Свя­тою була ця смерть, бо ж прийня­та вона в ім'я життя прийдешнІх поколінь. ДОРОГА

довжиною В 44 РОКИ

~------1--------Він був би механізатором чи

ковалем. учителем чи агрономом. адже перед дев'ятнадцятирічним Іваном Петренком із Кожанни Фа· стівсьного району простилалася

широка дорога життя. По ній він збирався пройти разом із коханою дІвчиною-красунею Оленкою, яна.

проводжаючи його в армію, обіця­ла чекати. Було це 13 червня 1941 року, за тиждень до nочат­ку війни.

Вересень 41-го озивався в сер­цях не солодним запахом плодів у дозрілих садах і шумом пташи-

них крил. Вересень 41-го поливав землю кров'ю наших бійців, випов-

нював осінню тишу вибухами мін і снарядів. а серця людей - на­м'янив чорними похороннами. Для тарасівців вересень того страшно­го року траГічний· Ще й тим, що цього місяця в село вступили фа­шисти. За день-два перед цим, до стодоли Г. З. Хомич відступаючі

занесли пораненого. «Доглядайте його. бережіть! Ми повернемося•. - тільки й сказали. і знову в бій. Ось ян згадує про це жителька Тарасівни М. Г. Теплюк, дочка

Г. З. Хомич: «Він лежав горі­лиць. Русявий, невисоного зросту. Був блідий-блідий, із закритими очима. Поранений. видно, дуже

ною Н. В. Семененко після ко­пітких пошуків і звернень встано­вили: невідомим солдатом є Іван Данилович Петренко із Кожанки Фастівського району. Знайшли слідопити і його рідних, які не один рік ченали звістки про місце загибелі й могилу сина і брата.

І ось цей день настав. Не до­чекалися його батьки Івана Дани­ловича. Вклонитися могилі брата після сорока чотирьох років розлу­ки приУхали сестри Поліна і Ма­рія Данилівни - члени велиноУ сім'І, котру, ян і мільйони інших. війна обпалила своУм вогненним подихом. Із чотирьох братів тіль­ки один повернувся додому та й то без обох ніг, а троє пропали

безвісті. ПриУхала в Тарасівну і Олена Іванівна Зарщьна - наре­чена І. Д. Петренка, яна не один рік чекала й шукала свого коха­ного. понлявшись знайти і вилони­тися його могилі. Важко передати словами весь трагізм цієУ зустрічі.

~ : : . "' .... ~ " ' f ~·-··

- Розділяючи ваше rope, -сказала. звертаючись до ріДних воїна, учениця середньоІ шкопи О. Трнноз, - ми клянемося. що по короткому. але такому яскра­

вому життю Івана Даниловича ми звірятимемо своІ дІла і nомисли. а пам' ять про нього назавжди абе­режемо у своІх серцях.

Дякуючи школярам за проведе· ний пошун. рідні воІна сказали. що тарасівсьна земля назавжди залишається для них святим міс­цем.

... Зимовий вечір nоволі опускав· ся над селом, кидаючи холодне

світло на квітн біля обеліска, на· портрет. Із якого дев'ятнадцяти­річний Іван Петре.нно дивився мо­лодо-молодо. Ян тоді, у 41-у.

. В. НЕБРАТ.

•)

СОЛДАТСЬКА ДОБЛЕСТЬ нина. П'ять чоловік роз­віід.ННІКів на чолі з лейте­нанrrом Баюком. окорис­тавшись л.ані~rою ворога, отлушилн одного з гітле­рЇІВІЦі:в 1. заткнувwи йому рота, потя:гли до своУх. Решта ро:JВіднннів пов.зла

за ними, готова у будь­яку х:вилиrну підтримати відх1Jn во·гием. Але на по­стріли фашистів не в!;Дnо­в1дали, щоб не виказати цим н-аnрямок руху. Та й пересувалися лише тоді. коли rасли освітлювальні ракети.

Серце ветерана • • Уночі на мtнному ПОЛІ У епецІал13овавій про.

евтвій вайстервІ Івоrвту­ту •Д1процроиТЄІІJІІІЦJІ• ва воеа,ді застуІІВJІКа ва­•ат.вика 13 З&rІUІ&ІІИХ DВ· '1'IRI> трудкrьеJІ ве-rерав 8Ійвв 1 врацt, м. Jl. OJieJC­d880.

ВІв .... едвв ь 'ІП. s.ІCJ 8)'818 DepeiiOI'J 1181110f0 вароu 1 ВетuсІІ BІ'n1D-118dй 81181, XN JІРОЙІІІО8 JtPQCВ8II фровн8111111 АО. роrамв а ІІО'І&'!'Ку І J.O Іd.вцІІ. 1JІІІІUО аввро. буІІUІІ. 8IIIWIO .. AO­.DO МІІ:І.ІЙ.JІа Лук'вовв-

.. • '1'1 ..р1811 -· AJ!e •~ ~ 80іа. ЩІоD.ІІЯІО'ІВ

8lдNry 1 ·~с:ть. ІІОСДІІ)'JО'ІІІ Іх 3'1 епрИВ1С· !10 І ТО'ІІОІІІ ро3раху11К081, вів ве раз 1:J 'ІестJО впо­,... DереІІОЖЦеІІ 8 СІUІЦ-

1111:1. фровтоавs. свтуацІsх.

... Сталося це у nepшl мІ.сяці вІйни. СтрілЩЬІКа АQВІізія. де дейтенаwr Оле«с1єн.ко комаяд)"ІЩJ tод1 юв6д.ом розвWtн, ве· па оборону Ростова-ва-До. 11у. в од,ІtК 1з АtІ11 nehe· иант 3'uв~ на ІИІСnШf

ІКомая~ан.н.я 1 одержав наказ за будь-яку Ціну 93ЯТИ •язика•. Бракузало ще досві!ду в молодого ІКо:ма.нди:ра, і він розумів - виконати за·вда·НЮІ бу. де дуже Ок.п.ад!НО. Один .необережний порух і роз­ІВІ.днИІКИ буLІtУТЬ виявлені вороГОМ, ПGТраwJЯТЬ ПіД .ШRВал вonuo.

Але нмсаз є наказ, .і йоrо треба вИІІЮнувати. .КОли настала теЩ>ява t eopor дещо заслокоІвся. зібрав М'. Л. 0ле.ІrеіЄНІКО СвоІх :РQЗ6JДІНикіВ, nо.ра­дНІВСЯ. як ~q>аще добути nолоненого. ВислухЗІВши іх поJРадИ, .ретельно nере­вU>и.вши зброю та ек1П1-роІВІКу кожного, дав коман­

ІltV рушати.

Rшли а потім повзли по двоє. Проминувши nе­,р.едній край. нашо І оборо. НИ, РОЗВ1ДНИЮІ взяли на. црям на безІ.меннн.й ку,р. ra-1!, ЗВІДки вдень вівся обстрІл · рад я н с ь н и х вlіk:Ш. nоnільно, метр за ~етром. наближалася rpy· na до J<урІГану. І коли, 3JI,AJm.nocя. п~аток onepa.-

Ції за/Вершиться щасливо. П~редн! роов!ДнІІІКИ ВИЯ•ВН­ЛИ міІнНе поле. Ідемо no лезу ножа, подумав тоді

лейтенант ОлексієНІІ«>. До­вел.ося взятися за ро:жі­ІНувамя коридора. Цим 3аЙІМЗЛИК:Я ДІОСВіДЧЄНі Мі· нери Артеме.нко. Га:в.ри­лов та іНшІ, а решта тис. лася до зем.лі, щомиті че­каючи вибуху. Коли ж ко· р.идор бу ло нарешті зроб­лено. І<ожен зітхнув з nо­легшенням. Те, що чека­ло Іх JЮil'lepe.дy. здавалося :вже не таким страшним,

ніж кілЬІКагодИІНне nроход­ження мінним nоле.м.

Неrю:міmо, одИJІ за од. ним, ІІРРОНИ1UІИ на nозиціІ ворога. Чи то ворог nочу­ваа себе у nОВНій безпеці, чи nросто пощастило, але

гітлерівСькі оости на Іх­ньому шляху не зустріли­ся. ПІІ!tібравшись до вер. шини naropбa, 11pyna за. хІВату. яку очолював лей­тенанrr Олексієнно, уВі­рвалася в найб.жжчий на­мет. Почулися ви.кри:ки, і в .Ію:uнх наметах розm­чцася безлад!Rа стрLпя-

Довго 11ривало nовер­нення до овоІх. Тільки nеред ран1<ом розвіJU-ІН'КИ були в розташуванні на­ших військ. Група недо. рах~валася трьох товари­

шів. ТаІН·Ою дорогою ціною було виконано важливий ·наиа:з номан.цування. По­лонений дав ц!:нні . свіД· чення. я.ні nіДтвердили. що на м.tсто веде наступ ДИВІЗіЯ СС еМертва ГОЛО­Ва•. Доnит nолоненого і донум.е.нтн. захоnлені роз­ВіД!НИІКами, ДОЗІВОЛИЛИ Не тІльки краще · дізнатися щю на.мір ворога, але й організувати йому рішучу вІ,дсіч.

Г. fУЛJІНИЦЬКИИ, rpoas~ьqй яресвов­АЄІІТ.

Вnерше, <Під Старою Русою в1н побачив у .!1iiJ легендарну сКатюшу•. Відразу зрозумів, чому так панічно боялись 1 жа­хались П гітлеріmІ;і. Зда. валось. що ніщо .не змо· · же зуnинити фашистів, .яні nри підтримці таюdв, nереважаючимн силами

рушили в психічну атаRІУ

на наш! позиЦіУ. І тоді •загов01рнли• сRатюші•. Горіла зем.ля, .смолоски­nами елапахували броньо. вані •потвЩ>и з хрестаf>!и на бонах. Змішались бойо­ві nоряд~кн фашистів, і то­ді наші nіхотинЦі піДня­лись в контратаку, внз.во.

лили кілЬІКа населенн"< луню ів.

Вітебсь:к, Вільнюс, Ка­л!н!ІНтрад - ось еіхи, яки­ми позначений бойовий ШJІях Ю!НаІКа-І<омсомольця.

ПІ.д час ма.сового нальоту воражоУ авіаціІ nІд Мо­гнльовим спалахну ла ре­

активна уста.н01жа. Від ви­буху боєкомплекту П. А. Лобода 8тратив зір. Гост­таль, а потім знову nо­вернення в стрlй. Був за­,ряД)Каючим, помічником

командІІра !ВЗВОДу реак­

тиЗ!Них. М!НОМЄТІ.В.

Назавок>Дн запншивсJІ 8 nам'м1 день, ~rоли прий­мали в члени Комун!стнч­ноУ парrіІ. П!.д нальотами ворожоУ авіац!У проходили 111!артійиl збори. В той день загинув друr Павла Арrrемовича Лободи водій сКатюшІ• Іван Кравчен­Ію, який та:к і не встиг оде.ржати парІІ'ІОВиток.

CкlJl'hКH Іх було, втрат важких, безпОіВОрот­

иих. Важюа. бо жкли вс1 дружною фронтовою с1-м'ею. Лщцн 11 національ­ностей служили J nІдроз­ділі.

Після nовернення додо­му брав а1ІІГНВНу участь v відбудові наро~ного гос­nодарства. Т,ривалнй час П. А. Лобода трудиться на заrІЩ.Ці порошковоІ ме· талурrіІ. Ударною nра­цею здо6ув авrоритет 1 ІЮВаrу В '11рУ\М'ВОМУ RО­ЛеІОrИ&і. шанує його і мо­лодь ПІІДnрИЄМСТіВа. ЯКіЙ він щ:>arne nрищооити що-6ов .до мирноУ nраці, бере активну участь у вихован­

ні юні на славних рево· люц!йних, бойових і тру­дових традиЦіях радянсь­коrо народу.

r.~еико.

4 стор. * 28 rpyднsr 1985 року

Іваи ШАРАПОВ

Новорічна балада Запалено свічkи.

Груднева ніч. ВиблисІ<УЄ ялинка.

А снільни в ній теnда. Нурантів nередзвін

у трепетнім наближенні. І стрілна

стрілцІ

І нрізь сніги, руку nодала.

хурделиці,

завії-нове.

незнане,-

овічно ·молоде, СвітлІє серце,

сповнюється 1 заглядає

вірою

у грядущий день. йому дано

сучасність зрозуміти, nерегорнути nооначки еоох. lV1аленьке серце

б'ється оптимістом. В маленьнім серці -

· не звологне порох.

Мален~не серце -циКJІотрон народу,

того народу,

що будує час, того народу,

що майбутнім гордий, того народу, ·

в кого мир і щастя. Одвічний колобіг.

Стирання граней. І рвучко двері-

І Новий рік на обшири дня.

усміхнено і радо іде русявочубим хпопченям.

Om.ra СТРАШЕНКО

Свято ІДИ norplй нудлаті лапи, чи тямиш ти у чому річ, чи знаєш, мій дворо$нй Чапа, що зараз. новорічна ніч? ·

Ця ніч гадання (дивно, звісно), мете морозяну нруnу,

в кутку, ак будка, телевІзор, край нього я, мов на цеnу.

Чи чуєш вухом волохатим лунке віддалення хвилин, .як сиnлетьс.я на нашу хату

зірон летючий серпантин. Осівся !ней між гілками, вся вишня ·В білому цвіту, здається, хтось мене чекає,

а .я до нього не іду. · Я затаюся І забудусь, пустивши долю щедрувать,

буває свято, наче будень, а будні кращими од свят.

Вже рік новий наш дІм забачив у двері стукає моІ, зІйди з nорогу, мІй собако, вгамуйся, це свої, csorl

сНОВЕ ЖИТТЯ~

Малюйте Інших-тІльки не мене (Із вуст Ганни Чубач)

Я взявсь портрет намалювати твій, Кладу мазки 1 пристрасні, 1 свІтлі, Щоб ти була найкращою у світІ, Віддам для цього хист усенький свій.

Змалюю nісню на твоїх устах. Оту, якою любиш 1 страждаєш. Яною у людсьнl серця влітаєш І не на день - на суджені літа.

За фон візьму твої далекі роки В обіймах тихих . маминих жалів. Садочон батьна з вітром у гіллі І повнІ ружі, й небеса високі.

Виладу всі фарби ріднонраю в очі, Щоб їхній колір цвів і не згасав, Щоб родоводу в них жила краса ... Таку тебе .я ЗІМапювати хочу.

ЧобІтки Влітку, коли було

ще жарко, поїхала я в місто і купила чобітки на зиму. Така радість! Бо ніко;ш не моглз nридбати таких, як хо­тіла. Коричневі, на за­мочку і так ніжку гар­но облягають нижче коліна... А головне -м'якенькі, ніде не тис­нуть, легенькі, теплі, ніби в валянках. Не могла вже й зими ді­ждатися, так хотілося взути іх. І ось замело, захурделило, заморози­

ло.

Взула я чобітки і nоскрипіла ними по сніжку до автобусної зуnинки. Стою хвили­ну, дві, п'ять, а чотібки такі м'якенькі, такі ле­генькі, ніби в тапоч· ках, і такі тоненькі, . що ніг вже й не чула, є вони у тих чобітках чи немає.

Через неділю розква­сило. Потекли стру­мочюі. Взула я знову нові ще чобітки. Чавк­чавк по сніговій каші, так легенько, так м'я­кенько, так мокренько,

ніби боса.

Віра ХОЛОШВІR.

8 МІНІАТЮРИ З НАТУРИ ТАКА ІІЮ&ОВ

- У ІUІІС С'ІІорІдн.еІНІІсть ~рдець,

Тебе пюблю, МQВ чнх:ту r;rpiю,­

B ІООХ6Шіd КJІЯ'ВСЯ Комірець І дуже сnритно сів на Шию.

ПЕРСПЕКТНВННR ПОЧАТКІВЕЦІ:!

- ЯИ НОВИЙ ваш ЛабоР8ІН'1' Вмвс.я до робоrrи? - 0, в/ін ВИЯ'ВИJВ '1'8/Jiat:'I' •.• ЩоlІО ІІJИІВКдотІJв.

ПРИНЦИПОВНА СТІІІЕЦЬ

111С'МЛІОС'Ь Кріслу ВІ·д ОrІльця:

Хоч І лmrована ТИ ШТУ!('а,

Та 38/бувать не ТJР цнця. Що М!И роспн 3 одноrо бУІ'Іа.

ДЕРЖАК І ПЕРО ЗніущаJвся: •над Пером

Держаt1<: - Ме!ІІЄ РУКІ&· ТРІІJМа~ в дtлІ, А 'ІІИ, ~ неООра.к, По вуха, груmrеш у чорни.nІ. F!QМy НІ& К>еІmУВ!ІіНІН'Я ці 1Jiepo РІШНУJЮ: 4:ХОЧ ТИ і

цяця,

Не ТІІІК n011рІбен ТИ Руці, Як ця моя: чорнильна

nраця•.

РІЗЕЦЬ І СТАЛЬ

АГО'В, ІІ!К'И'Й я: МQJЮДеЦЬ, Що ЗІІІВ>ЧИ'ТЬ ВКЛІІІВ у діло

душу,­

ХватtІВС.Я '1JМ( туnий Різець, Що добру Сталь nусти·в

на стружку.

06ГРУНТОВАНА ВІДМОВА

- ЗаJМ/Шть цю вІдбНІВНУ бо тверда, мов з дуба,

Я об неї н:іж ЗіІ1НУв І зламав два зуба.

Вже не можу зам.іннть, чи верн.ути гроші,

Бо 3 в:раєчху відбивну Ви дРНПН'УЛИ трохи.

МАМА ПОМИЛИЛАСЯ

Чолов:!Rа JРаЄ ЖІінІМ скіп·ькн має сили:

- Де тебе чорти учора цілий деНІь нюсили7

ЗасrrуnИІВСя за татуся оемирІчнИ'Й ВаДИ](:

ВЧ<JІра татКа nринесли не чорти, а дндІ.

&орне ЖОРННЦЬКНR.

Анатолій ЛУЦЕНКО

* * * Іскристі сніги, Голубі небеса, А свіжість прозора -Дзвенить над землею, Та схожа ця чиста і ясна краса На совість Вітчизни моєї.

Нісеві тниці-с.ніжинки Взяла сорока голку

й зашила рота вовну. Розсівся жук в кареті І грає на кларнеті. Сміялася кульбаба, Як- танцювала жаба. Летів комар від мухи Подряпаний, безвухий.

Зимовий лі~.

Мал. А. Луценка.

Т. ЧЕБРОВА

* * * И вот привь1чна.я тоска

Тебя уже не ранит.

И на полях черновяка

Почти не нужно nравить.

По крохам разнесли тепло

Доверчивоrо лета. -Пора. И пишешь набело

О том, что отболело.

Но лишь последняя строка

Дописана ночами,

Опять с тобой твоя тоска

И мучит, кан вначале.

А я не будУ. І не вмов. пяйrе. Хочете зУстрічати свій Новкй 1986 рІк -аустріч.айте на з.цоров'JІ. МенІ ж вlн нl до чого. Я. може, ще А попере.цньоrо. 1985 не зустрІчав. І не тому, що не було за що чи не хотів. ХОТІв, ще й .як ХО'І'ів. Навtть костюм Дt.ца Мороза одяrаt~. А

ВИ'НОНЗННЯ, усnіхц ГОДЯТЬ· ся лише для свt.цомих тють.

«Охрана•, ЯІ< віДомо, сJЗІС'І'ает от ,рана•. Будьте п ... вні, nеред Нооим ро-

личку «Громадянам у сnец. одязі горілка не відnус­кається•.

очКу.р. Пляшки вдрузки. вертушка СІJ'ОП.

Кабінет начальника вар­ти.

ЩО JI,O(iporo G ТОГО ВИ• йшJJо? .

Значить, бу.ло так. 31· бралися. МІП<итимо, як Aoro зус'11Р1тн, цей насту­паючІtІЙ 1985 pJ.R. Є з ним. Гнат з меха.

нічного, Килина з ма.лJU)· ІІ(Н, Овсій з · •корnусного. Є де. Іж:11РУJМентатса. Є коли. Об!Дн;.я перерва

31 грудня. · Нема з чим. Таю бря.з- .

кальц.я, ЯR доеяrнения,

Скинулися. На біомі­цин багато, на пшеничну.

ком ·вона теж не дрімає. Маокуюсь поі;Д ДІДа Моро-

Підвищую тон. Переходить на фальцет.

ГУМОРЕСКА.----------------------------------------------.

/ Зустрі'ІаІте ва

СТОЛИЧНУ ·МаЛО. /РЗЗ ІІІеретрушуЄ.МО,

ШЩ>ебли.

Ще· за. Веру мрту ІНа nонт, на. видаю себе за са:моді.яль-

Тепер - !Іюму йти. У Гната ман ropwrь, у

Овсія радиКуліт, у Кили­ни фарба сохне.

Виnадає мені, Марнові Невдасі.

ність. ПІройшло. Один-

н.уль.

Короткими nеребіжиа­ми без бар'є,рів дістаюся ятни сВино-В<>ди•. Вима­

~аю столичну..пшеничну.

Тьотя Фен..я 'киває на таб·

' здоров 11 Вима~аю кии·rу снарг. Обіцяє виктшати на­

родну Др;уЖИНу,

йду на жомп.ро.мlс, ЗГОДЖУЮ'І1Ь на біоМLЦИН.

П!І)Опонує портвейн. Здаюсь на милість. Ховаю за nояс. Рву назад. На прохіднІй рветься

Розібралися. З'ясува-ди. Гнат не винен. Кили· на не .винна. Овсієва хата скр.аю. Лише Марка Нев­даху потоВІ<Лн, .як вовка

в cт:'t'\nt. Тринадцsrrа «ТЮ­тю•. чотирна;щята стю­

.тю•. НЗІІШКатура 'в стін· нlв.ці. А ЯІКИХ стю-тю• за­знав .я від дружини, npo те з!Наю .я один.

Так що зустрічайІ)'е. Але без мене. Цього року я йду 9 ресторан. 3 усією с!ІМ'єю. А в інструмента.л. Ці зустрічати Новий рік мені не по кишені.

Новорічну сповідь . Мар­ха Невдахи записав

М. ДИВАК.

ХРОНІКА «КРИНИЦІ»

Підводячи підсумки Роком особливого твор.

чого nіднесеННІЯ став для .юриничан передз 'Уздівсь­кий p!R. Чималкй при­плив нових сил із учн·lв ШКіл та молоДі міста І райоо:у, :зростання май­стерності ножного - сьо. годніІШІі ПІрикм:ети об'єд­на!Щія. Про це неоднора. зО!Во говорилося у кабІне­ті молодого амора при ОпіJІІЦі шсьменників Ук­раІни, у реда1Щіях облас­них І респ;уб.lі~ансЬІКИх газет.

Та особJUІво віДрадно, що звіти Іфиничан, тобто літературн-І сторі.н.ки, чи. тають і з.нають броварча. ни. Саме читачі газети і є найпершими суворими ~итиками і рецензента­ми наших дlтераторів. То­му так хвилювалися кри­ничани, !Виступаючи ос­

таннім часом у мі~ьnій школі N2 8 та сnортивнІй .... школі-інт~аті. Як ре­тельно nІдбирали вони творИ Щ>облемні і хвилю­ючі, зрозJмілl учНІЯJМ.

Ці!Ш!оІ форми набуло нещодаmо црDІВеДене тра.

дицій.не св-ято сПоезіУ 1 пk:н.і• у кафе «Ровес­ник•. організатором якого спільно із радою «Крини­ці• став місЬІКИй номІтет KOMCO·MOJIY.

3 метою бути ближче до читача, виявити і ДОІІЮ· могти роЗІВинутись зді6· нос.т.я•м учні.в створені фі­лІаJUІ у ЖЕНу N2 2 т~ в ряді шкіл району. де Чде­ни ради об'єднанн.я готу. ють гідне nоповнення на­Шій «l<ІtЖНИЦ!•,

Попереду новий тру­довий ріК. Нові зустрічі, вист:у~rщ е.кскурсі1, вечо­ри, нові районні і ресr~уб­лікаНІСьні публікації, а значить і нов1 ;висоК'О­Щейні задуми І 11В()ри.

Тоорчого щастя ж вам, доро.гі .zп>YGII

М. ВОРОБЕR, керlв.нвк лtтературио­мнс:rецьооrо об'єдваввя сІtрНВІІЦJІ•.

Редактор Є. ФЕДЯИ.

Колектив nрацІвинкІв Русанівсь':(оі середньої WНОЛН ВНСІІОВІІІОС ГІІНС5о,. ке сnівчуттн вчительцІ ВесеповІй ЮnІі ВІнторІв­ні 3 nриводу ТJІЖКоі втрати - смертІ іі ма­терІ ЄВГЕНІІ ВАСНІІІВНН.

Ао!jмІністрація &ровар­ськоІ райлікарні внсnов­люс rnнбоке сnІвчуТТJІ медсестрі nолІклінІки Андрусенко ВаnентннІ ІванІвні 3 nриводУ емер. ті П С5атьІСа

ПРОНТЕНКА І•ана Трохимовича.

·Коnектнвн &роварськоі райветстанціі і райветnа­С5ораторії rnнбоко сумують 3 nриводу nередчасної смерті ноnнwна.оrо 3АВІ· дуючоrо Гогоnівсьноtо ветлікарнею

ЛИТВИНЕНКА . Петра Ілnаріоновнча

і ВНСІІОВІІІОІОТЬ ЩИре cnl .. чуття ріІ!ННМ та С5nн:аь· ким nокінноrо.

сНОВАЯ ЖИЗН:і:і•-ОіРf'аІН ~ноrо ТОРОдСНО· { ~ АДРЕСА РЕДАНЦІJ: 255020, НиІвська область, м. Бровари, вуn. Ниївська, 154. Ін.цекс 61285. 1'0 kOMII'I'e'lla КоММУНИс'ГНЧІ!ІОІООЙ партии УкраИІНЬІ, · 6 1 городс.коrо и районного Советов иароднЬІХ деnу. l Теnефонн: редактора- 1-03·76; вІдділу nартійноrо жнттJІ- 1-04-81; відnовідаnьноrо дірук ОФсетний. О сяr '1'8'1'08 К-ВС!ООЙ oC5Jiac>NI. (На _ЮСРІІИИСІСОМ яаьmе). еенретаJ)ІІ, віддіnу сільськоrо госnодарства - 1-02-92; коресnондента місцевоrо ра- друоований аркуш, Тираж

РедаІІn'ОР Е. ФЕдЯЯ. Аіомовлення - 1-02-79; :sастуnннна редактора, віддІІІіа nромнсnовостІ, nнстів І ма· 13.560 nриміркикПІ. Геа8'І'а ВЬІХІОlІН'І' с 17 апрепя 1937 I'OAL 1 .... D Замовленн:я :м 6563.

Днg ВЬІХода: ~. ереда, ~~==ц=•~·~с~у~~~~·~·----~~---с_о_в_о_І_р_о_еsо __ т_м __ - ___ ._~ ___ 1. ______________________________________________________________________________ __

Gpoвapcwca др)'JІаРНІІ Rв1uоЬ1ЮІ'О обmІСІЮrо ynp&.Sn.tmtя у cnpanax вJІ;цавющтв. nопLгР8ФІІ І ин;ижоо1;10ї ropiiвnll... ~'\!!1 .!ХРУІUІІРН!: U5020, КиІвс~ІІІВ област!_., м. В~р~. ву.п. ·кн~!JС·~tса. 154.