Тема:“Огляд сучасної комп’ютерної

техніки. Характеристика різних

поколінь ЕОМ. Перспективи розвитку.”

План.

1. 1. Створення арифметичної машини – 1642 рік – Паскаль.

2. Створення арифмометра – 1820 рік – Лейбніц.

3. 3. Проект Бебіджа – 1822 рік

4. 4. ЕНІАК та ОЕМ

5. 5. ПК.

6. 6. Сучасний IBM-сумісний ПК.

7. 7. Покоління ПК, їх характеристика.

8. 8. Перспективи розвитку комп’ютерної техніки

Найпримітивнішими технічними пристроями були дерев'яні палички із зарубками, які називалися бирками,

шкіряні ремені та шнурки з вузликами. Первісні форми торгівлі зумовили

появу різних рахівниць. Найдавнішою з рахівниць вважається абак,

винайдений у Китаї.

У дослівному перекладі це слово означає дошку, на якій можна робити

позначки.

На початку 17 ст. була створена логарифмічна лінійка, яка давала

змогу швидко, але наближено множити та ділити числа

Однією з перших механічних машин була машина, створена у 1642 році

французом Блезом Паскалем.

Усі чотири арифметичні дії виконувала машина, яка була

створена у 1673 році німецьким математиком Лейбніцем.

Вона стала прототипом арифмометрів, які використовувалися з 1820 років до

60-х років 20 століття.

Перший крок до створення сучасних комп'ютерів зробив англієць Чарльз Бебідж, який в 1822 році розробив

проект, але він не був реалізований, так як випереджав технічні можливості

свого часу.

У кінці 19 століття було створено електромеханічні обчислювальні

машини. Перша електронна обчислювальна машина «ENIAC» була створена у 1946 році у США під керівництвом Дж.Моучлі та

Д.Еккерта. З цього часу і починається доба електронно-

обчислювальних машин(ЕОМ).

У кінці 19 століття було створено електромеханічні обчислювальні

машини. Перша електронна обчислювальна машина «ENIAC» була

створена у 1946 році у США під керівництвом Дж.Моучлі та Д.Еккерта.

З цього часу і починається доба електронно-обчислювальних

машин(ЕОМ).

Перша ЕОМ була створена у Києві в 1950 році під керівництвом академіка

С.Лебедєва.

Близько 30 років тому американською компанією INTEL була створена

мікросхема - тобто потужний «мозок» комп’ютера, завдяки чому вдалося зменшити розміри ОЕМ. Так був

створений персональний комп'ютер(Personal Computer).

Перший персональний комп'ютер(ПК) Apple I виготовили два молоді інженери Стів Джобс та Стефан Возняк у 1976. У

наступному році ними засновується комп'ютерна фірма, яка випускає ПК

Apple II.

Заслуга фірми IBM в тому, що вона створила принцип відкритої архітектури - створивши комп'ютер, розповіли про особливості його конструкцій. За рахунок цього вона втратила «жовту майку лідера» та передала естафету компаніям Compaq, Acer, Dell... Але стандарт залишився.

Сучасний ІВМ-сумісний ПК подібний на конструктор - кожну із його комплектуючих частин можна замінити на іншу, більш досконалу. За рахунок цього можна здійснювати модернізацію комп'ютера. Сьогодні вже немає жодного з пристроїв, які б не були представлені 4-5 фірмами-виробниками.

Комп’ютер - це електронний пристій, який автоматично опрацьовує значні обсяги

інформації з великою швидкістю і високою точністю та надійністю. Комп'ютери використовуються для перетворення,

відображення, зберігання, пересилання, пошуку інформації. Сьогодні нормальне функціонування розвинутого суспільства

неможливе без ПК.

Перше покоління(50-і роки 20 століття). Елементною базою комп'ютерів були вакуумні

електронні лампи, які сьогодні можна побачити в старих телевізорах. Тисячі ламп були в металевих шафах, які займали багато

місця. Важила така машина десятки тонн. Для її роботи потрібна була невелика

електростанція. Для охолодження машини використовувалися потужні вентилятори.

Працювали з такою машиною лише спеціалісти-професіонали. Крім того, робота її

була повільною та був дуже малий об'єм пам'яті.

Друге покоління(60-і роки).

Елементною базою комп'ютерів другого покоління були транзистори, які

замінили електронні лампи. Транзистори значно менші від ламп і

споживають значно менше енергії. Тому розміри комп'ютера зменшилися, а

можливості збільшилися. Вони стали доступними для непрофесіоналів.

Третє покоління(70-і роки).

Елементна база комп’ютерів третього покоління - інтегровані пристрої(невеликі пластинки з чистого кремнію, на якій є мініатюрні електронні елементи: транзистори, резистори тощо. Таких елементів на

квадратному сантиметрі було декілька тисяч). За їх рахунок збільшилася швидкодія комп’ютерів та обсяг пам’яті. Зручність у користуванні відкрила широкий

доступ до комп'ютерів. Така машина може виконувати кілька дій одночасно. Користувач немає

потреби працювати за пультом керування. Для роботи йому надано спеціальні пристрої - клавіатуру,

дисплей. Найвагоміший вклад у розвиток комп’ютерів третього покоління внесла фірма

IBM(International Business Machines Corporation).

Четверте покоління(80-і роки).

Елементною базою комп'ютерів четвертого покоління є великомасштабні інтегровані пристрої. Прогрес у

фізиці дав змогу розмістити велику кількість елементів на малому кристалі кремнію(десятки тисяч

на квадратному сантиметрів). Це зумовило появу мікрокалькуляторів, персональних комп’ютерів, які

можна розміщувати на звичайному робочому столі, а також потужних комп’ютерів. Збільшилася швидкодія, ємність пам’яті, зручність у користуванні. Користувач знову сів за пульт, але вже персонального комп'ютера. На рівні четвертого покоління відбувся поділ машин

на великі обчислювальні машини та персональні комп'ютери.

П'яте покоління(90-ї роки).

Елементною базою комп'ютерів п'ятого покоління стали над великомасштабні інтегровані пристрої, які містять сотні

тисяч елементів на квадратному сантиметрі.

На даний час експлуатуються комп'ютери четвертого та п'ятого поколінь.

Зараз ведуться інтенсивні розробки комп'ютерів нового покоління -

«інтелектуальних машин».

Ідея їх створення була висунута у Японії. Ці комп’ютери будуть мати, а може і вже мають принципово нову будову і технічні рішення, вони будуть володіти величезними об’ємами пам’яті та швидкодією біля сотень мільярдів

операцій на секунду.

Спілкування людини з машиною буде наближене до людського. Такі машини будуть

системами обробки знань, а не даних, як це має місце для комп'ютерів попередніх поколінь. Машина сама буде розуміти

завдання, які їй потрібно виконати. Взаємодія людини з машиною буде здійснюватися з

використанням усного мовлення, природної мови, зображень, образів тощо. Структура

комп'ютера третього тисячоліття буде нагадувати будову мозку людини -

найдосконалішої обчислювальної машини, яку технічними засобами перевершити

неможливо.

Інший перспективний шлях - це створення схем на базі органічних молекул з

використанням біохімії та генної інженерії. Можливо, що в майбутньому безпосередньо з

розчинів будуть вирощувати готові схеми обчислювальних машин, а комп’ютери

створюватимуть у пробірці під дією спеціальних бактерій.

Невідомо, чи в майбутньому засоби опрацювання інформації можна буде назвати

«машинами».

Неможливе сьогодні стане можливим завтра.