magazine "land of creativity juramax" #3

У К Р А Ї Н А / А В С Т Р І Я / № 3 / К В І Т Е Н Ь 2 0 1 5

Стаття-огляд

Літературний вечір

до п’ятиліття

JURAMAXст.6

Картини

Юрія Гудист.12

Майстер-клас

Як намалювати

патріотичну футболкуст.24

Інтерв’ю з

Анною Сенікст.8

Поезія

Ірини Червінськоїст.28

Журнал “Країна творчості JURAMAX”, Квітень 2015

З найкращими побажаннями,команда JURAMAX

Вступне слоВо

Дорогі читачі журналу!

дея об’єднати молодих митців по всій Україні та заїї межами з’явилася у нас восени 2009 року.Черездеякий час остаточно сформувалася назва проектуJURAMAX – MAXимум творчості та MAXимумспілкування. І ось 10 квітня 2010 року сайт запо-чаткувала група молодих творчих людей, які праг-

нули допомогти іншим талановитим особистостям статипобаченими, оціненими, об’єднаними.За ці 5 років сайт пройшов багато змін і удосконалень. Ужовтні 2012 вийшла перша пробна версія журналу «Країнатворчості JURAMAX», а завдяки підтримці й побажаннямчитачів з 2014 року електронний журнал випускається що-сезону. В рамках проекту плануються зустрічі, виставки та май-стер-класи. Творчість потребує до себе уваги – це дає сти-мул до розвитку та творення, і позбавляє від творчих пауз.Ми прагнемо створити сучасну молодіжну платформу, якабуде якісно відрізнятись від однотематичних спілок, адже,щоб створити щось свіже, оригінальне і актуальне для сьо-годення, потрібні молоді таланти різних напрямків і з різ-ним світобаченням в одному середовищі. Лише так можнавідійти від стандартних уявлень про сучасне мистецтво,яке для багатьох залишається незрозумілим, а то й неціка-вим і нудним, а сучасне мистецтво може збагатитися чи-мось новим, перерости в нову форму.Хочемо побажати читачам натхнення, розуміння та підт-римки від друзів, успіхів у всіх починаннях, і нехай іскравашого таланту ніколи не погасне. █

Головний редактор:

Юрій Бардич

Леся Гринько

Літературний редактор:

Леся Гринько

Верстка:


Редколегія:

Віктор Шупер

Аня Тарасенко

Ігор Кордис

Вадим Михайлюк

Дизайн титульної сторінки:


Зображення на обкладинці:

Фото та писанка, Яромир Бабський

Випуск:

№3, Квітень 2015

Увага!

При передруках посилання на журнал

“Країна творчості JURAMAX” обов’яз-

кове. Редакція залишає за собою

право скорочувати, редагувати статті,

не завжди поділяє думки дописувачів,

не несе відповідальність за достовір-

ність інформації.

Наші контакти:

E-mail:

[email protected]

[email protected]

Web:

www.juramax.com

Facebook:

офіційна сторінка:

www.facebook.com/juramax.news

група:

www.facebook.com/groups/juramax

2Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

І


3 Країна творчості JURAMAXwww.juramax.com

Зміст

Вступне слово .................................................................. 2

Лідія Матвієнко. Картини, авторський розпис ................................. 4

█ Стаття-огляд “Літературний вечір до п’ятиліття проекту JURAMAX”, автор Анна Тарасенко..................................................... 6█ Інтерв’ю з Анною Сенік ................................................................... 8

Юрій Гуда. Картини ............................................................................ 12

█ Стаття “Наша ціль - поставити перед свобою ціль”, автор Вадим Михайлюк .............................................................................................. 16█ Есе “Весна некстмодерна”, автор Микола Істин ............................ 21

Леся Горлова. Керамічні вироби ........................................................ 22

█ Майстер-клас “Як намалювати патріотичну футболку”, автор Тетяна Данилова ................................................................................... 24█ Мій настрій. Мар’яна Бойко ............................................................ 27

Ірина Червінська. Поезія ................................................................... 28В’ячеслав Косолапов. Фотографія .................................................... 30Богдан Зеленюк. Поезія ...................................................................... 32

█ Дозвілля. Автор Ігор Кордис, Вадим Михайлюк ........................... 34█ Стаття “Про весняні традиції українського народу”, автор Леся Гринько.......................................................................................... 36


Сторінка автора4Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

лідія матвієнкоукраїна, львів

lidik #217

вік: 27професія: художник-графік

Створюю свій власний казковий світ, малююна полотні, папері, тканині, дереві та стінах.Зараз працюю як самостійний художник,

створюю роботи у власній манері. Крім того, роблюеко торбинки і кухонні декоративно-ужиткові до-щечки, розмальовую їх вручну. █

еко торбинказ тризубиком-пташкоютризубик - це створіннячко з сильними

лапками і міцними крилами

Матеріали: торбинка з натуральної тка-

нини, поєднання друку і розпису вручну ак-

риловими фарбами

#11493

У2014 році стартував мій арт-про-ект LidikArt (Lidik – так мене на-зиває дідусь), коли я почалавиготовляти друковану авторськупродукцію зі своїми малюнками:

чашечки, футболки, светрики з капюшоном,магнітики, значки. Основна ідея проекту –ділитися з іншими своїм казковим світом,що твориться прямо на очах. Світ той на-селений і продовжує наповнюватися всіля-кими диво-створіннями: мавками, нявками,німфами, космічними чаклунками і царів-нами, заквітчаними, просякнутими символіз-мом образами українок, коцуриками,куциками та іншими мешканцями. Цей світпокликаний перенести глядача до казковоїкраїни. Колись мама привила мені любов іцікавість до казок, а потім мені захотілосястворювати свою казку. Люблю створю-вати авторські речі, бачити, як творениймною світ оживає на предметах вжитку, начашечках, торбинках, дощечках і магніти-ках. █


Сторінка автора5 Країна творчості JURAMAXwww.juramax.com

Forest NymphМатеріали: акрилові фарби,

пастель. Осінь 2013, #8359

сестри. українкиАвторська ужиткова чашка, друк

#11445

Веселе левеняАвторська ужиткова чашка, друк

#10954

Bleedingqeen

Матеріали: ак-

рилові та мас-

ляні

фарби,пастель,

ДВП

зима 2012-2013

#10380

Німфи, мавки і нявки, також русалки– міфологічні істоти з жіночою по-добою, солодким голосом і спокус-ливим зовнішнім виглядом, щозаманюють молодих хлопців в про-

валля. Для української міфології характерні ру-салки, мавки і нявки. Мавки – істоти лісові тапольові, русалки – водяні, а нявки – жителі кар-патських гір та лісів, неодноразово згадуютьсяв українській літературі. Ці створіння наділенінезвичайними здібностями, вони є синтезоммудрості, таємничості, магічної сили, постійногобалансу у співіснуванні добра і зла. █


Стаття-огляд6Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

ля мене особисто словосполу-

чення «літературний вечір» за-

вжди асоціювалось з двома

абсолютно різними картин-

ками. Перша – щось пов’язане

зі школою і людьми, яких сило-

міць примусили прийти і слухати риму-

вання однолітків. Друга, в свою чергу,

зображає вечір в одному з богемних львівсь-

ких літературних гуртків із метрами слова

і розмовами про прекрасне. Мені ж хотілось

вийти за рамки таких уявлень і організу-

вати щось особливе, що, маю надію, мені

хоча б трохи вдалось.

Вечір проходив у одній із зал будинку пись-менника. Чесно кажучи, було помітно, щолюди, входячи в це приміщення, завмирали наякусь долю секунди і трохи ніяковіли. Стеля зліпниною, високі вікна, меблі з темного дереваі масивний стіл в самому центрі кімнати, ба ізвісно рояль, що, як я думала, мовчатиме вкутку, але завдяки загадковому імпровізатору,що приєднався до нас під кінець, і він вніскілька своїх власних чаруючих слів. Все цеприголомшувало та спочатку відчувалось у не-зграбному мовчанні і притишених голосах.Нас було того вечора небагато, всього близько10 чоловік, не рахуючи кількох гостей, що

Літературний вечірдо п’ятиліття проекту JURAMAX

Д


Стаття-огляд7 Країна творчості JURAMAXwww.juramax.com

приєднались до нас пізніше і доповнили дис-кусію цікавими коментарями. Почалось все зкороткого вступного слова про сам проект JU-RAMAX, бажаючі мали змогу ознайомитись здрукованою копією другого випуску журналуі висловити свої побажання та ідеї щодо йогопокращення. Опісля було зачитування прози і обговоренняпочутого. Сиділи всі разом за отим величез-ним столом і бажаючі читали свої твори бездерев’яних підмостків, що у мене принаймніпровокують легке тремтіння кінцівок. Далі на-став час поезії. Зачитані вірші були абсолютнорізної тематики, рівня, але безумовно малиодну схожість – у кожному відчувались емоції,вкладені автором. Як на мене, це перша і най-головніша річ у поезії. Воло-діючи навіть майстернимримуванням і багатою образ-ністю, але без наявності емо-ційної складової не можнавикликати у читача найголов-ніше почуття – почуття емпа-тії, а без нього поезіянічогісінько не варта. Після читання організаторамтаки вдалось зробити всім чаю(незважаючи на те, що куп-лена вода виявилась газова-ною) з печивом, і далі почався

просто обмін думками. Підіймалась темавпливу зовнішніх факторів на мислення, гово-рили про важливість формування власної ін-дивідуальності в атмосфері постійного, частонесвідомого маніпулювання. Трішки пізнішедо нас приєднався директор Будинку Письмен-ника і член Спілки Письменників України –Гордон Олександр Богданович. Він провів намнадзвичайно цікаву лекцію на тему письмен-ництва в цілому, про необхідність підбору пра-вильної літератури і постійної праці надсобою, розповів про те, як важливо збиратинайрізноманітніший досвід та вміти робитинестандартні висновки з нього. Також він роз-казав більше про саму спілку, про її переваги іяк туди потрапити. Зачитав кілька своїх по-езій; було дуже цікаво їх слухати у супроводікоментарів автора щодо їх передісторії.Завдяки цьому заходу я отримала змогу позна-йомитись з новими цікавими людьми геть різ-них вікових категорій, довідалась багатонового для себе, включаючи цінну критику іпоради. Дуже дякую всім, що були присутні, ая дуже сподіваюсь, що це буде не останнійтакий вечір. █

Автор: Анна Тарасенко

kot_chechir #1176

Фот

о: Ю

рій

Йо

сипі

в


Інтерв’ю8Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

Справжнє мистецтво – це наче

дотик до душі глядача, який

передає відображення на-

строїв митця, його внутрішніх

переживань і відчуття краси.

Яскравим прикладом цього є творчість фо-

тографа Анни Сенік, відомої також під

творчим псевдонімом Ładna Kobieta. Див-

лячись на її фотороботи, ніби переносишся

в різні епохи – у княжі часи, в добу ли-

царства, а то й у період визвольної бо-

ротьби. Колорит етнокультури та

одухотворені обличчя надають особливого

шарму фотографіям, від яких важко відір-

вати погляд.

Ваші фотороботи вражають своїм колори-

том і особливою атмосферою. Коли і як у

Вас виникло бажання зробити акцент саме

на етнокультуру?

Етнокультура завжди, скільки себе пам’ятаю,– викликала в мене захоплення. Від самого по-чатку я наслідувала саме цей напрямок. Ніщоінше не викликало в мене стільки емоцій іестетичного задовлення, як національні об-рази.

Як Ви добираєте моделей, одяг, стиль, ма-

кіяж? Все це Ваші старання чи у Вас є по-

мічники?

Я все роблю сама: сама вдягаю, сама вив’язуюхустки-намітки, сама заплітаю коси і роблюмакіяж. Іншій людині своє бачення в голову невкладеш – тому мені надійніше зробити всесамій. Хоча час від часу я все ж таки залучаю

Анна Сенікфотограф

«Багатство внутрішнє дозво-лить творити скарби естетичні»

серія “подружки”Місце: Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові, Київ


Інтерв’ю9 Країна творчості JURAMAXwww.juramax.com

асистентів, але для технічних моментів, допо-моги з реквізитом, створенням спецефектів і,звісно, – етнографічних консультацій. Ос-кільки сама я не є фахівцем, то часто потребуюпоради і настанов, як саме правильно все маєбути у строї.

З ким легше працювати? Чи важливе поро-

зуміння, бажання йти на контакт для кра-

щої співпраці між фотографом і моделями?

Якщо в людини немає бажання і розуміннятого, що я роблю – така людина не опиняєтьсяв моєму об’єктиві. Всі мої моделі – люди сві-домі вибору фотографа і творчого напряму.Фотографія – це взагалі успіх і робота двохлюдей: фотографа і моделі.

Що для Вас є джерелом натхнення? Чи бу-

вають періоди творчої кризи?

Періодів творчої кризи не буває. Бувають пе-

З серії “упА. Кохання”Місце: Київ

2013


Інтерв’ю10Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

серія “Часи Київської Русі”2014

серія “Буко-винці”Місце: Національ-

ний музей народ-

ної архітектури

та побуту, Чер-

нівці

2013


Інтерв’ю11 Країна творчості JURAMAXwww.juramax.com

РоманМісце: Національний музей народної архітектури та побуту

України у Пирогові, Київ

ріоди браку часу: Революція Гідності, війна –все це краде час від творчості. Та водночастакі емоційно важкі події дають нові емоційніпереживання, не завжди вони добрі: біль,страх, розпач, туга – проте це все частинажиття, яку можна передати у фотографії.

Серед Ваших робіт є декілька серій, при-

свячених АТО. Де проводилися ці фотосе-

сії? Напевне, серії на тематику теперішніх

подій в Україні були по-своєму цікаві?

Мабуть я була чи не першим фотографом, щознімав учасників АТО: моїми першими "моде-лями" були новобранці тоді ще батальйону"Азов", яких я фотографувала перед відправ-кою на схід. Потім було багато інших фото –

але всі вони зроблені мною безпосередньо взоні АТО. На них – військові, бійці доброволь-чих батальйнів, інколи навіть міліціонери, щовоюють. Якісь фото зроблені на військовихбазах, якісь на блокпостах, є кілька за парухвилин після обстрілу снайпером чи з міноме-тів, градів.

Що могли б Ви порадити або побажати фо-

тографам-початківцям?

Розвивайте свій смак і примножуйте знання –багатство внутрішнє дозволить творитискарби естетичні.

Інтерв’ю провела Леся Гринько



Юрій Гудаукраїна, львів

Guda #1183

вік: 27професія: менеджер

Малюванням я захопився ще з дитин-ства, але серйозно взявся до цьоготільки декілька років назад. Я

малюю в техніці графіки. Цей вид мистецтвамені дуже близький, тому я стараюся і далі ро-зививати свій стиль. █

метеликМатеріал: лайнер, папір

2012

#11540



КомахаМатеріал: лайнер, папір

2014

#11543


Стаття14Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

БульдогМатеріал: лайнер, папір

#7169

РибаМатеріал: лайнер, папір

2012

#11545

Квітка. око рептиліїМатеріал: лайнер, папір

2014

#11544


Стаття15 Країна творчості JURAMAXwww.juramax.com

ХимераМатеріал: лайнер, папір

2013

#11542

Привіт всім читачам класногожурналу для креативних людейJuramax! З вами Вадим Михай-люк і нині ми знову будемо вчи-тись крутих фішок у фотографії.

Нехай вас не збентежує тавтологія в назві, мирозберемося з нею. Але перед тим, як присту-пити, дозвольте сказати мені декілька слів зприводу трагедії, яка сталася недавно – заги-нув «Кузьма» з групи Скрябін. Не знаю, якособисто ви відносились до нього, як до лю-дини, музиканта чи автора багатьох проектів,але для мене він завжди був «собою», при-чому, у всьому. Його прості тексти та піснібули по-особливому душевними та чуттєвими,його ставлення до світу та політичних подійвідображало не тільки глибину його думок,але й щирий автентичний характер. Він був ре-

альним чуваком і особисто я відчуваю, що миможемо багато чому у нього повчитись. Ба на-віть в рамках даної статті. Чому саме? Щиро-сті, душевності, простоті та неформальності.Візьміть абсолютно будь-яке хобі чи профе-сію, яка пов’язана з креативом, і пригадайте,чи зустрічалися вам у тій сфері набундюченіпафосні хвальки та занадто імпозантні ро-боти? Я впевнений, що так, хоча б парочка.Сюди можна віднести й тих «вельмож», які ку-пили першу в своєму житті дзеркальну камеру,абиякий об’єктив, та починають «приймати за-явки на фотосесію» без краплі серйозноговміння. Чи є спілкування з такими людьмиприємністю? Не думаю. Тому дуже важливо унашій справі залишатись не тільки ввічливимта культурним, але й унікальним та автентич-ним, відпрацьовувати свій стиль та характер



Наша ціль – поставити

перед собою ціль!

Вадим михайлюкпортугалія, лісабон

vadymmykh #1117

вік: 24професія: біохімія

Янезалежний фотограф, копірайтер, перекладач, композитор, саунд дизайнер,продюсер, а також підприємець у сфері навчання музики. Більшість навичокопановував самостійно, допоки не виникло необхідності записатись на па-

рочку хороших курсів, щоби підтягнути майстерність. Проживаю у місті Лісабон,Португалія, звідки співпрацюю із світом методом фрілансу. Серед особливих впо-добань можу відзначити поїдання суші зі своєю коханою дівчиною, а також колек-ціонування відеоігор та безпосередньо гра в них. █



зйомки. Будьте ви вільним фотографом по ар-хітектурі, природі чи ландшафтах, чи знімайтелюдей за гроші, вмійте залишити після себедля оточуючих приємну хвилю теплого пози-тиву в душі, наче від чашки англійського «EarlGrey» з лимоном. Паралельно з цим не забу-вайте завжди прокачувати свій скіл (вміння), іщодо цього у мене є декілька рекомендацій,які повинні стати вам у пригоді. Що ж, по-чнемо!В попередній статті я говорив про основні пра-вила композиції (третин; golden mean; пер-спективи). Нині я поділюся набутимизнаннями на рахунок деяких інших правил, чи

то пак, підказок, які ви можете використову-вати у буденних походах містом, тримаючи ка-меру в руках. Дуже часто буває, що ви хочетещось фотографувати, покращувати своївміння, але не знаєте, як це зробити. Чи вженалаштувалися вийти з камерою, але незнаєте, що знімати, щоб і композиції вчитись,і місце на жорсткому диску не забивати сот-нями нових знімків. У таких випадках вамприйде на допомогу вміння вибрати ціль. Вжитті взагалі потрібно вміти ставити передсобою певні цілі, йти до них, а потім ставитинові і так далі. У фотографії абсолютно те жсаме. Які цілі можна поставити перед собою?

• Фотографуємо лінії. Горизонтальні,вертикальні чи діагональні – не так важ-ливо. Вони цілком можуть бути і не

рівні, як на одній з моїх чорно-білих фотогра-фій вулички у Валенсії. Головне вчимосябачити лінії, комбінуємо те, що ми бачимоочима у кадр, і просто спускаємо курок.

• Фотографуємо форму. Хто казав, щогеометрія вам в житті не пригодиться?Ану згадуємо круги, еліпси, прямокут-

ники та квадрати! Шукаємо такі деталі всюдита стараємося креативно закарбувати їх наматриці чи плівці.

• Фотографуємо колір. Обираємо будь-який колір та починаємо фотополю-вання на нього. Ним може бути синій

(знаки, графіті, елементи декору на будинках),червоний (світла на світлофорі, автомобілі,знаки), зелений (шматки рослин на тлі сірихміст) і абсолютно будь-який інший. Просто по-чніть строго дотримуватися свого правила –ми фотографуємо один вибраний колір і не ди-вимося ні на що інше.Ці секрети можуть здатися дуже простими, од-наче вони на диво ефективні! Абстрагуючисьвід всього іншого, ви автоматично фокусуєтевсю свою увагу на чомусь одному та не відво-лікаєтесь на весь спектр можливих тематик. Аїх справді багато. Проте будьте невблаганні.Якщо ви вже поставили перед собою ціль, то

Вулички мого міста 2Фотоапарат: Зеніт Е, Геліос 44-2

#11096



твердо йдіть до неї і не зупиняйтесь аж до мо-менту, коли прийдете додому втомлені,змучені, але щасливі, вставите флеш карту вкомп’ютер і заціните свої потуги на великомуекрані.Кажучи «комбінуємо очима в кадр», я маю наувазі «вчимося будувати композицію та пер-спективу для наших поставлених цілей».Якщо ви вибрали лінії, то це ще не означає, щовам треба бездумно клацати накнопку кожен раз, колипросто їх застанете –вам треба вчи-тись підне-сти ці лініїтак, щобвоно булоцікаво, роз-к а з у в а л оякусь істо-рію, буловідбиткомякогось мо-менту в часічи місці, іт.д. Спробуйте також подивитись на фотогра-фії дійсно великих фотографів, в тому числі іминулого сторіччя та зрозуміти, як вони ста-ралися «побачити кадр».Окрім того, що ви виберете собі ціль, будетестаратись користуватися стандартними мето-дами побудови кадру, вам також прийде на до-помогу і знання ГЧЗП (глибина чіткозображуваного простору). Власне, я недолюб-люю українську версію абревіатури і надаюперевагу російській ГРИП (глубина резкоизображаемого пространства). Вона звучить,як акронім, що легше для вимови. Отже, щонам треба знати про ГРИП? Для любителівтехнічної сторони процесу Google завжди від-критий. На практиці ми повинні зосередитисьна тому, що таке ГРИП і з чим його їдять,щоби швидко вибирати правильний методзйомки. А ГРИП полягає в такому: це відстань

між передньою і задньою межами чітко зобра-женого простору (глибина поля), вимірянавздовж оптичної осі, в межах якої об'єктизйомки на знімку зображуються достатньорізко. Ця глибина може сягати як декількохсантиметрів, так і багатьох метрів, і всерединінеї всі об’єкти здаватимуться сфокусованими.Перевірити, як це працює на своїй камері до-статньо просто: зробіть два портретні знімки

об’єкта, позаду якого є фон напевній відстані від

об’єкта, із макси-мально відкритою

діафрагмоюта з доволізакритою внапівавто-матичномур е ж и м іпріоритетудіафрагми.Напівавто-м а т и ч н и йрежим по-трібен для

того, щоби компенсувати кількість необхід-ного світла, яке потрапляє на матрицю чиплівку при «великій» та «маленькій дірці»(відкрита та закрита діафрагма, яку вибираєтеви самі). На першому знімку ви неодмінно впі-знаєте так званий режим розмиття боке дляфону, коли на іншому як сам об’єкт, так і фонбудуть в фокусі.Звідси ми виносимо декілька спостережень:

• Чим більше відкрита діафрагма (яко-мога менше діафрагмове число) – тимменша глибина різко зображуваного

простору. В деяких випадках глибина можестати настільки маленькою, що вам буде важкосфокусуватися на необхідному об’єкті, а приневеликому русі останнього він перестанебути у фокусі. Саме тому при фотографуванніпортретів НЕ рекомендується ставити діафраг-мове число нижче 2. Майте на увазі, що чим



більшим буде число діа-фрагми, тим більше закритоюбуде дірка об’єктива і тимбільшій кількості світла дове-деться проникати на матрицю,що обернеться збільшеннямвитримки. Якщо ви знімаєте зрук і витримку збільшите дохоча б 1/4 секунди, тоді вели-кий шанс на те, що у вас можевийти «шєвєльонка». Комбі-нуйте правильну діафрагму звитримкою, щоби запобігатиданому ефекту.

• Відстань до об’єкту, наякому ми фокусуємося.Чим менша ця відстань,

тим більше розмиватиметьсяфон позаду нього (хоча кожналінза має відстань, ближчеякої вона не може сфокусува-тися; тому для close up ефектувикористовують макрокільцяабо макролінзи). Для спеці-ального художнього розмиття об’єкт зйомкирозташовується близько. І навпаки, якщо мифокусуємося на предметі на відстані більше20 метрів від нас, то будьте готові до того, щов кадр сфокусуються і багато інших об’єктів±3 метри до нього вздовж осі фокусування.

• Фокусна відстань об’єктива. Так, ланд-шафтні та фішай лінзи із фокалкоюменше 20мм мають куди більший

ГРИП, ніж репортажні (50мм), портретні (70-200мм) та телефото (≥200мм) лінзи. Поду-маємо, чому саме перші лінзи й називаютьсяландшафтними – тому що вони дозволяютьрозмістити не тільки багато інформації на-вколо об’єкту, але й можуть сфокусувати у собіпредмети як на близьких, так і на далеких від-станях одночасно.А тепер абстрагуємось від теорії і навчимосяуправляти ГРИПом на практиці. Отже, ви виб-рали якийсь конкретний об’єкт зйомки, ска-

жімо, лінії. Допустимо, ви хочете сфотографу-вати велосипедні керма на велостоянці. Вивибрали, як їх позиціонувати, яка композиціякадру, звернули увагу на те, щоби не «завалитигоризонт», а також не відрізати людям руки,ноги та голови, які є на задньому плані… А щоз ГРИПом робити? Тут все просто. Подумайтепро себе, чи фон у даному випадку є інформа-тивним, чи його можна по-художньому роз-мити? Якщо ж ваше фото носить репортажнийхарактер, як ось ви фотографуєте велостоянкуна фоні заторів на дорозі, тоді необхідно вра-хувати задній фон і якщо й розмивати його, тозовсім трішки. Якщо ви хочете сфотографу-вати овали, а їх достатня кількість по всій про-тяжності вулички в перспективі (і світлофори,і знаки, і годинник на ратуші вдалині, і вивіскимагазинчиків), то тут також треба, щоби всявулиця від початку і до кінця була в фокусі, адля цього ми закриваємо діафрагму і компен-

Фотополювання наколір: червоне

Фотоапарат:

Зеніт Е, Геліос 44-2

#11510

Фотополювання наформу: круглеФотоапарат:

Зеніт Е, Геліос 44-2

#11511



суємо це збільшенням витримки, попередньовпевнившись в тому, що у нас підходящий дляцього об’єктив (фокальна відстань, ФВ≤65мм). Якщо ж ми фотографуємо портрет, тотут якраз, частіше всього, ми хотітимемо матигарне боке (розмиття) на задньому фоні, чогоможна досягти із лінзами (ФВ≥50 мм), відкри-тою діафрагмою (f≤5,6) та відносно близькоюпозицією моделі щодо фотоапарата. Протебоке на портретах – не завжди бажана річ. Мо-жуть бути ситуації, коли ми фотографуємолюдей на березі річки і хочемо зберегти на-риси міста на задньому фоні, щоби пам’ятатипро те, де було зроблене фото. Тут поступаємоз точністю до навпаки попередній пораді. На-діюся, ви зрозуміли що до чого по темі ГРИПу,пардон, ГЧЗП.Серед представлених у цьому випуску жур-налу моїх фотографій ви знайдете приклади

того, що я намагався оповісти у даній статті нарахунок цілей. Робіт небагато, але чітко видно,на що я звертав увагу при «полюванні».Звісно, якість знімків залишає бажати кра-щого, адже оригіналом слугувала високочут-лива плівка, а відцифровувались фотокарткичерез сканер із формату 10х15 см. Одначе не вцьому суть. Не важливо, який у вас rig (апара-тура), головне ваше завзяття, любов до свогохобі, запал у серці та промінчики в очах. Авсього іншого можна навчитись і досягнути зчасом. Успіху! █

Фотополювання на лінії: вертикаль

Фотоапарат:

Зеніт Е, Геліос 44-2 "п'ятдесятник"

#11512


Есе21 Країна творчості JURAMAXwww.juramax.com

микола істинукраїна, івано-Франківськ

Istyn #102

вік: 42

Мій творчий шлях – у розвитку літератури, розширенні її меж. Пишу есе і вірші. Організовую літе-ратурні заходи. Живу і працюю в місті, про яке говорять, як про одну з столиць сучасної українсь-кої літератури, це феноменальний Івано-Франківськ. █

Весна некстмодернаЕсе

літературі також бувають весни. Вони приходять з появою нової думки, наступ-ного слова... Потяг до оновлення та вдосконалення, – рушійна сила еволюції.

Некстмодерний розвиток – це не просто вірші, це й художні плани, філософськіпроекти, вербальні формули, що здатні трансформуватися в інші світобудови іцивілізаційні напрямки людського життя на Землі, і в наступні світи, і втілення

людської душі у Всесвіті.Некстмодернізм є розширенням літературної мапи України, наступним пластом метафізики буття,космосом душі з новими галактиками ідей.

Весна некстмодерна розцвітає поезією, проростає прозою, пробивається з філософського зернав кам'янистому грунті консерватизму, новими паростками душе-космо-культури, розгалуженнямсвободи істини, створенням стилів життя, і менталітетів, що розширюють межі людини.В некстмодерних ідеях фантастичні системи цінностей, можливість матеріалізуватися в новихсвітобудовах, спалахувати ще незнаними зорями емоцій, крутитися планетами всеможливих ма-терій по орбітах неординарних гармоній співвідношень з іншими людьми, з Богом, з Всесвітом..Некстмодернізм – як нова частина України, регіон літературного простору, що додався, з творами,які наповнюють книгу життя в космічному виданні.На сцені сучасності, де провідні ролі відіграють політика та економіка, некстмодернізм це наданнянадважливої ролі літературі, це її весна. █

Січень 2015

У



леся Горловамісто: україна, Київ

Lesyk #1488

вік: 33професія: художник-кераміст

В2005 році закінчила з відзнакою Київський державний інсти-тут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Ми-хайла Бойчука, факультет художньої кераміки. Люблю

стародавній світ Мізинської культури, Трипілля-Кукутені, Скито-сарматів, Середземномор'я, Мексики та Африки. Робота з глиною –це кайф, дуже люблю працювати з пластикою, особливо робити при-краси. Обожнюю монументальні речі, гончарство, розпис, гравіру-вання, глазурування. Фортепіано для мене це член сім’ї), з ним ясумую і радію, разом пишемо музику. █

скульптура "трипілля"Техніка: ручна ліпка

Матеріали: шамотна глина, фарби ангоб

по поливі

50х40 см

#11674

підсвічникиТехніка: ритування, лощення

Матеріали: червона глина

#11588

Архаїчна кераміка всього світу прекрасна,вона вабить своєю формою і змістом,своєю глибиною і енергетикою. Орна-

менти-символи зачаровують, говорять з тобою,відкривають таємниці, надихають і сповнюють оп-тимізмом. █



птахТехніка: ручна ліпка

Матеріали: шамотна глина, роз-

пис фарбами ангоб

#11669

тареліТехніка: гончарство, ліпка,

гравірування

Матеріали: фарби ангоб по

поливі

#11646

тетяна Даниловаукраїна, Київ

isshar #1474

професія: журналіст

Працюю в щоденному друкованому виданні. З дитинства лю-била щось робити своїми руками: шила лялькам сукні, лі-пила з глини, малювала. Дуже люблю фотографувати,

особливо дітей. Кілька років тому почала шити текстильні лялькиручної роботи. Це допомагає мені відволіктися від сьогоденнихпроблем та перезавантажити мозок. █


Майстер-клас24Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

футболка бавовняна • біндери або прищепки • картонна підкладка

фарби для тканини • ескіз малюнка

Нам знадобляться

намалювати

патріотичну

футболку

Як?


Майстер-класКраїна творчості JURAMAXwww.juramax.com

Футболка має бути бавовняна, на ній краще трима-ється фарба. Початківцям краще брати білу тканину,через неї легше скопіювати малюнок. Якщо вмієтемалювати – малюєте ескіз. Якщо ні – шукаєте малю-нок в інтернеті та друкуєте на принтері. Як підкладкуможна використати картон, коробку з-під взуття, пі-

нопласт. █

Підкладку вставляємо всередину фут-болки (щоб фарба не перейшла на

спинку виробу). Закріпляємо її бінде-рами або прищепками. Між підклад-

кою і футболкою ставимо ескіз,також закріпляємо його шпильками,

щоб він не зсунувся. █

Тепер обводимо малюноколівцем або маркером, якийз часом зникає. █

Для того, щоб випадковоне забруднити виріб фар-бою, обкладаємо малю-

нок чистими листамипаперу та закріплюємо їх

шпильками. █

Тепер переходимо до найцікавішого –малювання. Для цього використовуйтефарби для тканини. Їх можна купити в

наборі або окремо. █

25

2

3

1

4

5


Майстер-клас26Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

Ексклюзивна футболка готова.Можете сміливо носити і пи-

шатися своєю роботою. Пра-сувати виріб краще вручну

при температурі не більше 30градусів. Але я прасую в машинці

– фарба тримається добре. █

Для малювання беріть пензлики зі штучною щетиною.Необхідно, щоб фарба ніби просочувалась в тка-нину. █

Щоб малюнок не шурнути рукою, час відчасу я підсушую його феном. Якщо вивибрали малюнок, де велика поверхняпокривається фарбою, і фарба лягланерівномірно – необхідно поверхнюпросушити феном і покрити другимшаром. Для малювання тонких лінійвикористовуйте тонкий пензлик або

маркер для тканини. █

Малюнок намальований. Підписуємо виріб автогра-фом. Після цього важливо залишити виріб сохнутина 12-15 годин, а краще на добу. █

Коли фарба висохла, зали-шилось закріпити її прас-кою. Чистий лист А4кладемо на малюнок іпрасуємо зверху врежимі «бавовна»

3-5 хвилин. █

6

7

8

9

10


Мій настрій27 Країна творчості JURAMAXwww.juramax.com

Фот

о: w

ww

.sto

ckva

ult.

ne

t

автор: Мар’яна БойкоMariannaB #1450

Відень, Австрія

такі люди, що коли дивишся їм у вічі, то бачиш усіх їхніх предків разом узятих.Дивляться з цікавістю, заглядають в саму душу. Один тримає кремінь і намага-ється вогонь добути. Інший, спітнілий і м’язистий, кує меч,. Тут його змінюєвершник на чорному гривастому коні. Ось старенький дідусь на призьбі курить

люльку, мовчить про своє і дивиться, як тихо парують гори. Аж тут до мене простягаютьруку, цілують ніжно у зап’ястя і кажуть: „Дівчинко, ми знайшлися”. █

екалендарні весни трапляються у всіх. Рідко, але вони дуже бажані в житті кож-ного.Це відчуття невагомості, розщеплення на мільярди крихітних атомних частинок,які радіють новим відчуттям і тому, хто порушив їх звичний стан.

Це так, як у фізиці, коли нагріти предмет, то його поверхня, яку складають атоми, стає га-ряча від їхнього швидкого руху.Це так, наче ти з кожним кроком все ближче до неба, а воно крокує впевнено до тебе. Вононакриває тебе з головою і ти перебуваєш в ньому вже тут на землі.Це так, наче в серці виросли білі лілії. Або кущ червоних троянд. Або піони. У кожногосвій квітковий букет і в некалендарні весни він розцвітає. Діліться квітами серця, щоб дати іншим також розквітнути. █

ідкриваються всі дверіРіки виходять з берегівЧервоні троянди на щоках зацвітаютьВибухає наднова в сузір’ї ОріонаВесна жВсе можливоІ можнаЛюбітьТанцюйтеБлагословляйте █

Н

В

ЄMein Mann

Про некалендарну весну



ірина Червінськаукраїна, Калуш, івано-Франківська обл.

Yarana #1377

вік: 34професія: філолог, хімік-технолог

Психологія – хобі, література – стан душі.

Тиха молитва

Не зима, а, їй-богу, незрозуміле щосьВиглядає з-за рогу зчорнілий на війнах ЩорсІ летять, і свистять, і заводять, і вибухаютьІ поля вже розорані, всіяні – загрібай!Десь під осінь, можливо, уродиться жовтий райБо приймають усе чорноземи оцього краюА вже завтра весна, зацнотлива і у вінкуЗ білих руж і цикути, у запасці чорній ку-Пить росу-конденсат із заплаканих вікон міста –Зготувати гірку... І по колу без слів по дваНа стежках же опісля зросте нечитай-траваІ вовіки віків, і учора, й сьогодні, й присноІ вовіки повік не стуляти вже не живимДесь на полі, під градом, під болем за молодимДай, Небесний, бо біла зима ця лише в натяжку –Тут червоне і сіль, і прокопчують вщент димиНепорочну одежу лютого східних нив...Підніми нас, Небесний, на руки, бо справді важко...

7.02.2015#11520

«Найкращу дефініцію поезіїя почула якось на Андріївсь-кому узвозі від бабці, якаторгувала керамічними дзві-ночками власного вироб-ництва. «Поезія – це Божамова, а проза – це княжамова»

Оксана Забужко



***

Ти до кімнати увійшов так просто, Немов й не був у цьому домі гостем. І на вішак повісив звичним рухом Своє пальто. Вогнем горіли вуха, Скривилися вуста, палали щоки. На килимі новім не чути кроків. "У тебе чом такі холодні руки?" А я не можу вимовити й звука. Плече склеймив коротким поцілунком, Одежа впала долі... Тихо дощ Напоював бруківку сірих площ, По шибах бив тривожно так і лунко. ... І блимала цигарка світлячками, А сивий дим блудив кудись верхами, Годинник на стіні тихенько цокав... На килимі новім не чути кроків.

# 8916

Екземи сердець

А дзуськи! А баста! А доста! А стоп!«Pardon*, моє серденько!» Гулко розбитиТарілку і склянку, зчинити потоп(і, навіть, всесвітній) усім паразитам.Запертись у льосі на вічний замок,Зварити із півня вчорашнього юшку, А лиш би дзьобатий навіки замовк,Щоб ранок каміння не пхав у подушку.Ну, скло на підлозі… Та ж скло у вікні,Та перетрубації в небі пташині.«Pardon, моє серденько!» Ми на війні,Де гасяться очі й спалахують шини.«Pardon, моє серденько!» Вчора – весна,Сьогодні – зима, завтра світу не стане…Хвилини, як бруньки. Образи – без днаЕкземи сердець, розпанахані рани.

Калуш 30.01.2014_________

* Pardon (фр.) – прощення.

#8797

«Поезія – спосіб відірвати мить від плетениці часу, замкнути її на собі, створити такмаленький світець, в якому діють усі ті ж закони, що і в нашому, але виразно проступаєякийсь один, той, заради увиразнення і оприявнення якого ми й билися з часом, відри-вали від нього найхарактерологічнішу мить»

Роман Романюк, поет

Фот

о: w

ww

.un

spla

sh.c

om



В’ячеслав Косолаповукраїна, Кривий Ріг

Darth_Maul20 #1349

вік: 26

Захоплююся фотографією більше 2 років. Подоба-ється робити портрети, так як в них можна пока-зати емоційний стан людини. Життєвий девіз

«Contra Spem Spero» – «Без надії сподіваюсь». Крім фо-тографії захоплююся баскетболом. █

Freeze lightФотоапарат: Nikon D5100

серпень 2013

#8881

поривМісце: Кривий Ріг

Фотоапарат: Nikon D5100

березень 2014

#10928

На сучасному етапі розвиткуцивілізації мистецтво не можебути визначеним вичерпним

формулюванням. Сучасне мистецтвотяжіє до відсутності естетичних та тех-нічних обмежень у художньому вира-женні. З'явились нові прийоми - колаж,фотомонтаж, інсталяція, перформанс.Значно ускладнюється і класифікаціямистецтва за жанрами і стилями, рядкритиків та істориків мистецтва схо-дяться на думці, що сучасне мистецтвохарактерне тим, що жодної категоріїв ньому не існує. Сучасне мистецтвоможе трактуватися як таке, що "ак-тивно реагує на стан суспільства істан сьогодення". █



Богдан Зеленюкукраїна, івано-Франківськ

ZeLeNuK #1356

вік: 19студент НУ"ОЮА"

Народився, навчаюсь, живу. Запеклий скептик з ідеямипро те, що потрібно любити те, що не любиш, щобмати те, без чого можна обійтись. Частково люблю

море та старі крісла на перехрестях. Моя майбутня професія– це, по суті, робота з наявністю проблем у інших людей, защо їм і дякую, адже допоки будуть люди – будуть проблеми,ну і я, звичайно, як той, хто їх вирішує. Люблю життя, бо умене його майже два. █

Маріє

Третя ранку, типу, ночі, і тонни людей проходять повз,а та, що зліва запитує хрипко: "Як ми померли, Бодь?"А я їй брешу, що не знаю, Маріє, що це все вокзали й ножі,що нам просто забракло часу і ми народились такі.

Колись нам дзвонили, щоб просто знайти, щоб листя не лізло у вени,а зараз все щезло, і всі десь не тут. Але Бодь, питає вона – і все таки де ми?І знову не точно кажу їй: "Маріє, не бійся, все добре. Я час зупиню і всяке таке.Тримай, ось, цигарку, і байдуже правила. З нею життя не таке вже й гірке."

Яке ще життя, Богдане, ти бовдур? Нас же немає, ми ж ніде, нікуди й ні з ким...Хвилини мовчання і роки дивних слів, пожежі в думках і розпачі дим.Не знаю куди нас закинуло разом, чому саме ми і що з нами буде ще, я, Маріє, знаю точно, я кохаю тебе, я кохаю тебе, ти – все, що в мене є.

#10743

Вірш був написаний 18.10.2014 о третій годині ранку (або ночі) на Хмель-

ницькому вокзалі. Я, типу, щоб не заснути на "м'яких" кріслах вокзалу і щоб

у мене не вкрали роздрукованки віршів, з яких вдень я мав читати, почав,

власне, писати новий вірш.



Тут

Тут неба не бачать крізь пальці,тут від тиші помирають солов'ї.Вночі шукають сонцеі засинають вранці,б'ють вогнем по охолодженій душі.

Констатація факту давить на мізкиі все за секунду приймає іншу форму.Я б все віддав, щоб втекти звідси. Десь… завтра, на невідому платформу.

А як собаці, що бродить мокрим містом,про що він думає, коли обходить тротуари?Невже нікому пес той непотрібний,запреться в кут і лиже тихо рани?

Йому б господаря і буду біля хати.Краплину ласки, а не холодного дощу...Щоб був той хтось, з ким можна трохи гра-тись,а не боятись "пострілів", скавчати, коли б'ють.

Так-так, собак самотніх винищують... болюче. Стріляють в них без жодного жалю,а пси кричать по своєму: "Ми ж друзі!"Та люди що? – уб'ють, і по життю...

І пес той не попросить, не скаже "Дайтехліба!"Бо всі собаки знають правило одне:Людина – то страшніше будь-якого звіра,і псів-бродяг вона не має за живе!

А як ж собаці, що бродить мокрим містом,про що він думає і як його життя?Ви лиш любіть собак, що ходять з вами світом, адже у них є теж своя душа.

Але ці люди, лиця спраглії надіїдержати будуть птаха із-під хмар.І все оте зі слів, що вродиться на діліпідкине сил і дасть хороший старт.

04.01.2014#8550

04.04.2013#8725

Собакам

Фот

о: w

ww

.sto

ckva

ult.

ne

t


Дозвілля34Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

Ігор Кордис

Україна, Самбір, Львівська область

Карлос Руїз Сафон… Ти не читав його робіт? Ніколи? Що ж, скажутобі чесно, Ти багацько втратив! Так. Тому що ця книга – справжнійкоктейль літературних жанрів. Чому? А Ти глянь. Це містичний де-

тектив. Барселона початок 20-го століття. Юнак, який мріє про те, щоб на-писати книгу свого життя, поневіряється по видавцях. Це його блуканнярозігрується на фоні тогочасної Барселони, готичні собори, старовинні бу-дівлі, темні квартали… Його ім’я Давид Мартін – талановитий молодийписьменник, який страждає через нездійсненне кохання, він тоне в бідно-

сті і мріях про шедевр. Здається, ніщо не врятує його, та… Андреас Кореллі, паризький видавець,звертається до нього з цікавою пропозицією – написати книгу, якої не бачив світ і яка народитьнову… релігію. В обмін на неї Давид отримає нову долю, зовсім іншу, кращу. І він приймає ви-клик… А в нетрях міста схований Цвинтар забутих книжок і ти прямуєш з автором до його та-ємниць. До цього Святилища. Де кожна книжка має душу того, хто її написав, того, хто її читав,хто жив і мріяв нею. Але це ще далеко не кінець історії. У найкращих традиціях готичного романупропоную Тобі розпочати подорож цією Барселоною. █

Карлос Руїс Сафон «Ігри янгола»

Деніел Кіз «Квіти для Елджернона»

Перед Тобою щоденник людини. Але це не простий щоденник.Це сповідь того, хто хоче бути кимось… Хоче бути особистістю.Це щоденник Чарлі, 36-ти річного розумово відсталого приби-

ральника в хлібопекарні. Чоловіка, що мріє стати розумним. Хоче вмітиписати. Просто бути, як всі звичайні люди… На його щастя, він потрап-ляє в один експеримент з покращення інтелекту людини. Двоє вченихзмогли покращити розум маленької мишки Елджернона і тепер вийшлина новий рівень. Чарлі дістає те, що хотів. Він розумний, знає декількамов, швидко читає і пише. Але всі тепер стороняться генія. Бояться йогорозуму. А тим часом мишка починає втрачати свої здібності. Дійшовшидо краю, Елджернон помирає… А що чекає на Чарлі? Така ж доля?Чарлі зробить все, щоб такого не сталось, все…Книга Деніела Кіза для тих, хто вміє співчувати і кому не чуже почуттяемпатії. Книга вчить не клеймити нікого, не ставитись до таких, як до порожнього місця, бо цетакож людина. Більше того, у неї добре і чисте любляче серце. Адже головний герой попросивне спалювати мишку Елджернона, а поховав її і весь час ставив їй квіти на могилу. І жив, щобвідстояти те, що отримав. █

Фот

о: b

ukv

oid

.co

m.u

aФ

ото

: w

ww

.bo

okc

lub

.ua


Дозвілля35 Країна творчості JURAMAXwww.juramax.com

Вадим Михайлюк

Португалія, Лісабон

Знята у 2006 роцікомедія МайклаДжаджа (Mike

Judge) наразі є правди-вою, як ніколи. Нашігерої - солдат і йогопартнерка проституткахудожниця потрап-ляють у далеке май-бутнє в ході невдалогокріогенного експери-менту. Що вони тамбачать? Стадо оліго-френів, які є тупішимиза багатьох нинішніх приматів. Звідки? Чому?Сюжет фільму достеменно показує, як високоінте-лектуальні люди програють менш інтелектуальним«особам» в плані розмноження. В результаті це при-водить до зниження загального рівня коефіцієнта IQ.Суб’єктивний висновок: хоча це й комедія, де особ-ливо смачно можна поржати з президента США,фільм відверто змушує задуматися, а чи не станетьсяз нами такого ж, враховуючи сучасне населення. █

Майк Джадж«Idiocracy/Ідіократія»

Фот

о: fil

eg

ag

a.c

om

Gods Robots –чудова сумішурбаністичнихбітів із солодкимголосом та індій-ськими мотивами.Slipknot – новий альбомповернув групу з русла попсятини вїхній особливий та притаманнийлише їм стиль.Rush – Tom Sawyer. Не буду гово-рити, що «давня музика була кра-щою», але ви лише зацініть, який тодрайв! Наразі мене можуть вразититак хіба що ZZ Top.

Calle 13 – вам пощастило, якщо визнаєте іспанську мову. В такому ви-падку ви можете насолоджуватисязухвалими текстами цієї латиноаме-риканської групи під їхні палкі мо-тиви. Особливо рекомендуєтьсяпісня Fiesta de Locos. Але обережно,ця творчість не для всіх.Muse. Ця група збирає повні ста-діони недарма. В їхній творчості по-єднуються як класичні мотиви, так іультрасучасні рифи британськогороку. І виступи в них на диво гарні!Depeche Mode. Візьміть абсолютнобудь-яку сучасну групу стилю syn-thpop і ви побачите, що тією чиіншою манерою вони все одно ко-піюють DM. А не копіювати простонеможливо, адже ці довбані бри-танці принесли стільки всього хоро-шого в цей стиль, що слухати йогобез трепету серця просто немож-ливо. █

Щопослухати

В літературі:

Основна ідея фільму про обставини подурні-шання людства і анабіоз головного героя нага-дують ідеї відомого оповідання СірілаКорнблата «Ідіоти на марші», написаного в

1951 році. █



Слухаючи оповіді старших про

народні звичаї і традиції,

немов переносишся в давню

казку, де кожній події надава-

лося своє пояснення та зна-

чення. Весняні українські традиції

наповнені радістю життя та пошаною до

природи, вони урізноманітнювали побут

сім'ї, вносячи в повсякдення часточку особ-

ливої атмосфери свята.

Хоча першим святом весняного періоду вважа-лося Стрітення, як перехід від зими до весни,та справжнім початком весни вважався деньмучениці Євдокії або ж Явдохи – 14 (за старимстилем 1) березня. В цей день, за повір'ям,прокидається байбак, виходить з нори і тричісвистить, а тоді знову йде в нірку і, перевер-нувшись на другий бік, спить до Благові-щення. В день Сорока святих або ж весняного

рівнодення – 22 березня – прилітали жайво-ронки, а господині випікали сорок жайворон-ків з тіста. В деяких місцевостях цютрадиційну випічку кидали бузькам в гнізда,

якщо вони гніздилися на хаті. Повага до пта-хів, які повертаються з вирію, була обумовленавірою, що вирій – це інший світ, куди відлі-тають душі померлих прабатьків, а повертаю-чись, вони несуть на крилах весну, життя івідродження, а також охороняють врожай.Дощ, або й сніг у весняні дні вважався прине-сеним птахами з дороги. В народі вважалосягріхом нищити пташині гнізда.З особливою шаною ставилися в народі досвята Благовіщення (7 квітня) і вірили, що вцей день Бог благословляє землю і всі рос-лини, а з поваги до нього навіть птахи не в'ютьгнізда. Є повір'я, ніби колись зозуля порушилацю заборону і тому вона не має власногогнізда, а підкидає яйця в чужі гнізда. До Бла-говіщення не можна було працювати на землі,оскільки вона ще спить після зими. Ще одиндуже гарний звичай,пов'язаний із святомБлаговіщення, нази-вався Вдовинийплуг: це озна-чало, що

Про весняні традиції

українського народу



першу оранку починали в тих родинах, де небуло господаря, тобто, у вдів і сиріт. Викону-валася ця робота методом толоки і безоплатно,причому той, хто знехтував звичай, не заслу-говував поваги серед громади.Однак найважливішим святом вважався Ве-ликдень, приготування до якого тривало про-тягом цілого посту. Вже післяХрестопоклінної неділі починали писати пи-санки, а також вишивати рушники, якими на-кривали кошики на Великдень. Крашанкаминазивали варені яйця, пофарбовані в одинколір природніми барвниками – жовтий колірдавало лушпиння цибулі, червоний – сік бу-ряка, коричневий – кора дуба. Відповідно, кра-шанки можна було їсти, ними обмінювалисяна Великдень, дарували жебракам. Натомістьписанки – це сирі яйця з символічними тради-ційними візерунками.У неділю, яку називали Вербною чи Квітною

в церкві святили вербові гілки. Після Богослу-жіння ними вдаряли ними усіх близьких тазнайомих, примовляючи:Не я б'ю – верба б'є,

Віднині за тиждень Великдень

Освячені гілки зберігали за образами і вжи-вали для відвернення грози.В страсний тиждень господині пекли паски, наспомин про Христові слова: «Я є Хліб життя»,при цьому в хаті не мало бути чужих очей,щоб паска, найбільша окраса Великодньогостолу, вдалася, що означатиме достаток іщастя на весь наступний рік. Особливе зна-чення має Страсний або Чистий четвер –

день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Тай-ній вечері розділив святкову трапезу. До східсонця, готуючись до свята, всі намагалися ви-купатися, "поки ворон своїх дітей не скупав",оскільки вважалося, що в цей день вода набу-ває цілющого значення, забирає всі хвороби.До цього дня виконувалися домашні роботи –прибирали, білили, мили. Ввечері в церкві чи-тають 12 Євангелій, які описують СтрастіХристові, і світять свічки. Ці запалені свічкистаралися донести додому, вони мали берегтидім від пожеж та інших негараздів. Також ві-рили, що саме в четвер душі померлих предківГосподь Бог з Дівою Марією відпускають наземлю. Вони перебували на землі до проводів,а то й до Вознесіння. В багатьох місцевостяхЧистий четвер тому називали ще й «навськимВеликоднем», тобто «Великоднем мертвих».У Страсну п'ятницю, день смерті розп'ятого

Жайворонки з тіста



Христа, старі й малі йшли до церкви, щобвклонитися Плащаниці і посидіти біля неї,розмірковуючи про своє життя. У храмі про-водилися нічні чування та Хресна дорога.Жодне зайве слово чи жарт не мали зірватисяз язика в цей день скорботи.У ніч перед Великоднем парубки розпалюваливогонь біля церкви і стежили, щоб він горівусю ніч, світив ангелам-хоронителям, які в цейчас низько літають над землею. Вогонь палилине тільки надворі, але й в кожному домі навікні запалювали свічку. В багатьох регіонахУкраїни вірили, що в ніч перед Великоднем неможна спати. У крайньому разі дозволялосякуняти, але не в ліжку, яке навіть не можнарозстеляти. Обов'язково треба попросити цієїночі прощення в померлих родичів, пригадатиїх добрим словом.Вночі на Великдень відбувалося святкове бо-гослужіння – після обходу процесії кругомцеркви, перед зачиненими дверима, наче перед

запечатаним Божим гробом, починається вос-кресна утреня. Тут перший раз чується ра-дісне: "Христос воскрес!" і священик хрестомвідчиняє двері церкви на знак, що Христовасмерть відчинила людям двері до неба. Післяцього святилися паски і яйця, а люди христо-сувалися – віталися одні з одними, обмінюю-чись крашанками. Причому вітатися слід булонавіть тим, які, можливо, ворогували.Перед тим, як сісти до столу, вся родина уро-чисто вмивалася в мисці з водою, у яку покла-дено три крашанки червоного кольору.Народна традиція велить першою вмитисядочкам, потім – синам, тоді – матері, а наоста-нок вмивається сам господар. Уся родина спо-чатку молиться, щоб і наступного року матищастя святкувати Великдень. Паску і кра-шанку ділили на стільки часток, скільки осіббуло за святковим столом. Господар, вітаючись«Христос Воскрес!», підносив кожномусвячене. Часточку паски залишали також для

Фот

о:u

ain

fo.o

rg



домашніх тварин. Вживати алкогольні напої було вкрай небажано. Старілюди говорять, що п'яницю Бог покарає, і весь наступний рік він буденаче вві сні або в хмелю. Прийнято в цей день поминати тих, хто далеко,або про кого нічого невідомо. Якщо родина все ще очікує зниклих ро-дичів, то в сухому місці ховали шматок великодньої паски й три кра-шанки, і прикривали висохлою материнкою, яка є символом вічноїнадії. Також існувало повір’я, якщо людина заблукала в лісі, їй слід булозгадати, з ким вона ділила великодній сніданок, і дорога віднаходилася.Після сніданку молодь, а часто і старші збиралися біля церкви, де від-бувалися забави – хороводи у супроводі весняних пісень. У різних міс-цевостях їх називали по-різному: в східних районах – веснянками, вГаличині – гаївками, гагілками. Найбільш поширеними у веснянкахвважалися весільні мотиви, залицяння, сватання, щасливе чи нещасливеодруження, протиставлення милого нелюбові. Забави тривали протягомвеликодних днів.На третій великодній день можна було викидати шкаралупу з крашанок,часто її закопували на полі або вкидали в річку, бо наші предки вірили,що на тому кінці світу, на землі блаженних живуть дивні люди наймення рахмани, які моляться вдень і вночі, однак не знають літочис-лення. Тому вони святкують Великдень тоді, коли до них припливутьшкаралупи від яєць, кинуті у воду у Світлий вівторок, тобто, за чотиритижні. Світлий великодній тиждень закінчується Провідною неділею. Це деньвідвідин померлих – родичі тих, хто відійшов у вічність, збираються нацвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскресіння: «Хри-стос воскрес із мертвих і смертю смерть поправ!» На цвинтарі зали-шали крашанки і паски для пташок або жебраків чи немічних, бо дужечасто під виглядом таких людей по землі ходить Бог.Турботою про сімейний достаток, врожай, приплід худоби і здоров'яродини сповнений день святого Юрія (6 травня), якого вважали покро-вителем хліборобства і скотарства. В цей день на Гуцульщині впершевиганяли отару на полонину. За народним календарем, від Благові-щення до Юрія – найкращий період для весняних робіт. Завершувався весняний період важливим церковним святом – Возне-

сінням. І хоч особливих звичаїв в це свято не збереглося, та можна по-мітити, наскільки в нашому народі сильною була традиція поваги допомерлих родичів, до природи та одне до одного. Незважаючи на що-денну трудомістку працю, вони встигали багато згадати і зробити, мож-ливо, набагато більше, ніж це вдається їхнім нащадкам. █

автор: Леся Гринько

Melaverde #3

Відень, Австрія

www.juramax.com

magazine "land of creativity juramax" #3

Documents